Японія робить рішучий крок до модернізації своєї фінансової інфраструктури, анонсувавши розробку системи розрахунків у реальному часі для операцій з акціями та державними облігаціями на базі блокчейну. За моїми оцінками, цей крок може кардинально змінити ліквідність на внутрішньому ринку, скоротивши часові розриви між угодою та фактичним рухом капіталу.
Усунення затримок: від T+2 до миттєвих операцій
До проєкту підключаться Агентство фінансових послуг (FSA), Міністерство фінансів, Банк Японії та ключові гравці фінансового сектору. Вже цього літа планується сформувати робочу групу, яка займеться визначенням архітектури блокчейн-системи, розподілом відповідальності між учасниками та розробкою дорожньої карти. Влада розраховує представити детальний план до початку 2027 року, а повноцінний запуск інфраструктури можливий на початку 2030-х років.
На сьогодні розрахунки за акціями в Японії займають два дні після укладення угоди, а за державними облігаціями — один день. Впровадження блокчейну дозволить практично повністю нівелювати цю затримку: продавець зможе отримати кошти та реінвестувати їх практично миттєво, що значно підвищить ефективність капіталу.
Не перший експеримент із технологією
Для японського ринку це не піонерський досвід. У лютому FSA підтримало демонстраційний проєкт, у рамках якого права на державні та корпоративні облігації, інвестиційні фонди та акції будуть фіксуватися в блокчейні, а розрахунки здійснюватися у стейблкоїнах. Паралельно Банк Японії проводить власні випробування щодо використання токенізованих резервів центрального банку для блокчейн-розрахунків, розглядаючи зокрема сценарії з цінними паперами.
Нова ініціатива покликана вивести ці розрізнені експерименти на рівень єдиної національної інфраструктури. У довгостроковій перспективі японська влада також розглядає можливість застосування системи для міжнародних переказів, що може зміцнити позиції країни у глобальній фінансовій системі.
Конкурентний тиск і глобальний контекст
США та Європа вже лідирують у токенізації реальних активів (RWA), і існує реальний ризик, що закордонні інвестори та фонди почнуть обходити японські ринки, якщо технологічна база відставатиме. Сукупний обсяг RWA-сегмента (без урахування стейблкоїнів) становить $38,3 млрд, з яких $15,6 млрд припадає на держоблігації США. Для порівняння, у Великій Британії прогнозують, що токенізація здатна приносити економіці до 33 млрд фунтів щорічно протягом десятиліття.
Мій аналіз: Японія явно прагне не просто наздогнати, а перегнати Захід у цій гонці. Однак успіх залежатиме не лише від технологічної реалізації, а й від готовності регуляторів створити гнучке правове середовище. Якщо проєкт буде реалізовано у заявлені терміни, це стане потужним сигналом для всього азійського регіону і може спровокувати хвилю аналогічних ініціатив в інших юрисдикціях.