Японія робить амбітний крок до модернізації своїх фінансових ринків: влада країни розпочала розробку системи розрахунків у реальному часі для операцій з акціями та державними облігаціями на базі блокчейну. Згідно з моїм аналізом, це один із найзначущіших проєктів із впровадження розподілених реєстрів у традиційну фінансову інфраструктуру серед розвинених економік.
Ключові контури ініціативи
Проєкт об'єднає зусилля Агентства фінансових послуг (FSA), Міністерства фінансів, Банку Японії та представників приватного фінансового сектору. Вже цього літа планується сформувати робочу групу, яка займеться визначенням архітектури блокчейн-системи, розподілом відповідальності між учасниками та розробкою дорожньої карти. Очікується, що детальний план буде готовий до початку 2027 року, а повноцінний запуск інфраструктури можливий на початку 2030-х.
Сьогодні розрахунки за акціями в Японії займають два дні (T+2), а за державними облігаціями — один день (T+1). Впровадження блокчейну дозволить практично повністю усунути цю затримку: продавці зможуть отримувати кошти та реінвестувати їх практично миттєво після укладення угоди. Це кардинально підвищить ліквідність та ефективність ринку.
Експерименти вже тривають
Це не перший контакт японського регулятора з технологією. У лютому FSA анонсувала підтримку пілотного проєкту, у рамках якого права на державні та корпоративні облігації, інвестиційні фонди та акції будуть токенізуватися в блокчейні, а розрахунки — проводитися у стейблкоїнах. Паралельно Банк Японії тестує використання токенізованих резервів центробанку для розрахунків, розглядаючи зокрема сценарії з цінними паперами.
Нова ініціатива може стати логічним продовженням цих експериментів, вивівши їх на рівень національної інфраструктури. У перспективі японська влада розглядає можливість використання системи і для міжнародних переказів.
Гонка за лідерство
Особливий інтерес викликає мотивація японської влади. США та Європа вже лідирують у токенізації реальних активів (RWA), і існує реальний ризик, що закордонні інвестори та фонди почнуть відмовлятися від японських ринків, якщо технологічна база країни відставатиме. Сукупний обсяг RWA-сегмента (за винятком стейблкоїнів) уже досяг $38,3 млрд, з яких $15,6 млрд припадає на американські держоблігації. Японія явно не хоче залишатися осторонь цього тренду.
Мій експертний коментар: цей крок Токіо — сигнал про те, що токенізація перестає бути нішевим експериментом і стає питанням національної конкурентоспроможності. Якщо Японії вдасться реалізувати задумане, це створить потужний прецедент для інших азійських економік і прискорить глобальний перехід до розрахунків на блокчейні.