Мої останні спостереження у сфері кібербезпеки вказують на тривожну тенденцію: державні хакерські угруповання з Китаю значно інтенсифікували свою діяльність. Аналіз свіжих даних показує, що кількість атак подвоїлася, і ключовим каталізатором цього сплеску стало масове впровадження в їхній арсенал відкритих ШІ-моделей, зокрема DeepSeek.
Чому DeepSeek став зброєю вибору
Цей зсув спростовує усталену думку, що лише найскладніші та найдорожчі ШІ-системи становлять загрозу. На практиці оператори все частіше звертаються до відносно недорогих і доступних моделей, щоб банально наростити масштаб своїх операцій. Причина проста: DeepSeek пропонує достатню обчислювальну потужність при майже повній відсутності обмежень, тоді як західні аналоги, хоч і популярні, оснащені набагато жорсткішими захисними механізмами, які складніше обійти.
Показово, що такі потужні моделі, як Kimi K3 від Moonshot, не були помічені в руках зловмисників — для масових кампаній вони просто занадто дорогі. Вибір на користь DeepSeek — це прагматичне рішення, продиктоване економікою кіберзлочинності.
Як саме хакери застосовують ШІ
Мені вдалося простежити, як DeepSeek вбудовується в різні етапи атак. Наприклад, група Grimfengxi використовує його для генерації експлойтів, а Teleboyi — для збору тисяч IP-адрес і побудови карти цілей. Група Huapi атакувала поштові системи тайванських компаній через китайську ШІ-модель, а Slime22 пішла ще далі, зламавши технологічну фірму та використовуючи Claude Code для латерального переміщення всередині мережі, обдуривши ШІ-систему хибним сценарієм тестування.
Окремої уваги заслуговує поява цілого ринку ШІ-інструментів для зламу. Стартап із десяти осіб продає софт для проникнення в мережі за 300 000–500 000 юанів (приблизно $44 500–74 000). Цим інструментом уже скористалися щонайменше чотири хакерські групи, а в одній з атак застосовувався навіть ChatGPT. Примітно, що північнокорейське угруповання Kimsuky також експериментує з локальними ШІ-моделями, що свідчить про глобальний тренд.
Мій вердикт: ми спостерігаємо демократизацію кіберзброї. Дешеві ШІ-моделі стирають межу між можливостями державних структур і невеликих злочинних груп. Це вимагає перегляду стратегій захисту: тепер загроза походить не стільки від складності алгоритмів, скільки від їхньої доступності та масовості застосування. Індустрії безпеки доведеться адаптуватися до нової реальності, де ШІ стає не просто інструментом, а основним полем битви.