Міністерство національної економіки спільно з Міністерством штучного інтелекту та цифрового розвитку Казахстану запустило пілотний проєкт «Реєстр обов'язкових вимог у сфері підприємництва». Це не просто чергова цифрова ініціатива, а системний крок до трансформації взаємодії держави та бізнесу.
Новий сервіс, побудований на алгоритмах штучного інтелекту, автоматично аналізує чинні нормативні правові акти, виявляє вимоги до підприємців, систематизує їх та оперативно оновлює інформацію. По суті, ми спостерігаємо народження інтелектуального помічника, який бере на себе рутинну роботу з моніторингу законодавства — завдання, яке раніше відбирало у компаній значні часові та кадрові ресурси.
Як це працює і навіщо потрібно
Система покликана знизити адміністративне навантаження на бізнес, підвищити прозорість регулювання та зробити ділове середовище більш передбачуваним. Замість того щоб вручну відстежувати зміни в законах, підприємці отримують структуровану інформацію, адаптовану під конкретний вид діяльності. Це не лише економить ресурси, а й мінімізує ризики випадкових порушень, які нерідко трапляються через необізнаність, а не злий умисел.
Пілотний проєкт реалізовано на виконання доручення президента, озвученого в посланні від 8 вересня 2025 року «Казахстан в епоху штучного інтелекту». Два міністерства підписали спільний наказ, і тепер новий функціонал доступний на цифровій ІІ-платформі для бізнесу. Найближчим часом сервіс також з'явиться на порталі eGov Business.
Цей крок — частина ширшої стратегії. Президент Касим-Жомарт Токаєв неодноразово наголошував на необхідності переходу від дискусій про цифровізацію до її практичного застосування в повсякденному житті, включно з веденням бізнесу. 2026 рік оголошено в Казахстані Роком цифровізації та штучного інтелекту, що лише підтверджує серйозність намірів.
Цифровий вектор і криптоамбіції
Варто зазначити, що Казахстан послідовно нарощує свою цифрову повістку. Раніше голова Комітету цифрових активів і проривних технологій називав країну однією з найбільш сформованих юрисдикцій СНД у сфері цифрових активів — поряд з Узбекистаном і Киргизстаном. Тут вибудовано комплексну систему регулювання: від ліцензування майнінгу до пілотних проєктів зі стейблкоїнами.
Паралельно влада формує державний крипторезерв, який поповнюватиметься за рахунок конфіскованих активів, а управління ним планується через фонд цифрових активів на базі Нацбанку. Окрема роль відведена місту Алатау, яке хочуть перетворити на майданчик для ділових і технологічних проєктів зі спеціальним статусом і прямим підпорядкуванням уряду.
Мій погляд: запуск ІІ-реєстру — це не просто зручний інструмент, а сигнал про зрілість казахстанського підходу до регулювання. Впровадження ІІ у правозастосовну практику знижує корупційні ризики та створює прецедент для інших країн пострадянського простору. Питання лише в тому, наскільки швидко сервіс буде наповнений актуальними даними і стане по-справжньому незамінним для бізнесу. Якщо пілот виявиться успішним, ми можемо побачити його масштабування на суміжні сфери — від податкового адміністрування до митних процедур.