Російський фондовий ринок переживає не найкращі часи, і настрої учасників торгів залишаються пригніченими. Під час детального аналізу ситуації я виділив ключові фактори тиску на котирування, а також розібрався, чому порівнювати біржу з казино — означає не розуміти її природу.
Чому інвестори не поспішають купувати
Песимізм гравців має під собою вагомі підстави. На перший план виходить вкрай напружена геополітична обстановка, яка продовжує вносити корективи в будь-які прогнози. Другим значущим тригером виступають інфляційні ризики в економіці, що зберігаються, — вони нікуди не поділися і продовжують тиснути на купівельну спроможність і вартість активів.
Однак не лише макроекономіка визначає динаміку. Технічні фактори також відіграють свою роль. Йдеться про класичний дивідендний геп, коли акції дешевшають після дати відсікання на суму виплати акціонерам. Це природний процес, але він додає волатильності.
Окремо варто відзначити ефект примусового закриття позицій роздрібних інвесторів, які використовують кредитне плече. При зниженні цін такі позиції можуть ліквідовуватися автоматично, що на короткий час посилює падіння і створює ефект снігової кулі.
Не можна скидати з рахунків і економічні причини здешевлення окремих паперів. Російський ринок фактично закритий для іноземних інвестицій, що змушує компанії нарощувати боргове навантаження. Деякі емітенти, здебільшого з другого ешелону, уже допускають дефолти, не справляючись з обслуговуванням зобов'язань.
Ринок — не рулетка
За останні роки на майданчику реалізувалася ціла серія малоймовірних ризиків, що породило порівняння з гральним закладом. Однак таке трактування докорінно хибне. «Чорні лебеді» дійсно траплялися — наприклад, блокування активів клієнтів у 2022 році та санкції проти учасників фінансового ринку, які неможливо було прорахувати заздалегідь. Але це радше винятки, ніж правило.
На відміну від казино, де все вирішує випадковість, ринок підпорядковується закономірностям, які піддаються аналізу та розрахунку. Чим вища обіцяна дохідність, тим вищі ризики для вкладника. Це аксіома, а не гра. Саме тому уважне відстеження економіки та бізнес-процесів дає змогу прогнозувати розвиток подій. Ретельна оцінка ризиків — єдиний спосіб мінімізувати втрати в періоди високої волатильності.
ШІ не замінить людину
Мода на штучний інтелект докотилася і до фінансів, але розмови про повне витіснення людини передчасні. Колись алгоритмічна торгівля вже викликала подібні очікування, однак біржа так і не залишилася без людей. Майбутнє, безумовно, за ШІ, і у фінансовій сфері він займе помітне місце. Питання лише в готовності учасників ринку повністю довіритися технології.
Мій власний досвід спілкування з ШІ-помічниками показує їхні обмеження. Моделі часто помиляються і видають вигадані відповіді навіть у простих побутових завданнях, тому довіряти їм гроші поки що побоюються багато хто. Близько двох третин фінансових організацій уже застосовують ШІ або планують впровадження, але результати все одно доводиться перевіряти вручну. Регулятор розробив кодекс етики для учасників ринку, однак ШІ поки що лише підвищує продуктивність за рахунок рутинних операцій, але не звільняє людину від інтелектуальної праці.
Мій висновок: поточна корекція — це не крах системи, а природна реакція на накопичені ризики. Інвесторам варто зосередитися на фундаментальному аналізі та диверсифікації, а не на пошуку «швидких грошей». Ринок переживе цей цикл, як переживав попередні, але тільки для тих, хто грає за правилами, а не на удачу.