Центральний банк Узбекистану оголосив про масштабні плани трансформації фінансового сектору. На відкритті Silk Road Finance & Technology Forum у Ташкенті голова регулятора Тимур Ішметов представив амбітну стратегію, що включає створення Інноваційного хабу, венчурного фонду та розробку концепції національної цифрової валюти (CBDC). До 2030 року влада розраховує залучити у фінтех-індустрію $1 млрд іноземних інвестицій та підготувати 5 000 молодих спеціалістів.
Цифровізація вже демонструє вражаючі результати: 57% усіх платежів у країні проходять у безготівковій формі, а частка жінок із банківськими рахунками зросла з 39% до 61%. Ці показники відображають системні зміни, які створюють міцну основу для подальшого зростання.
Національна фінтех-стратегія до 2030 року
Ключовим елементом нової політики стане єдина Національна стратегія розвитку фінтеху на 2026–2030 роки. Ішметов підкреслив, що документ об'єднає розрізнені ініціативи в рамках цілісної державної політики, зосередженої на інноваціях, пропорційному регулюванні та модернізації фінансової інфраструктури. Окрема увага приділяється доступу до талантів і капіталу.
Стратегія також позиціонує Узбекистан як регіональний фінтех-центр Центральної Азії. Регулятор продовжує вдосконалювати «пісочницю» для тестування нових продуктів, роблячи умови більш прозорими, зокрема для міжнародних компаній. Ішметов підкреслив відкритість країни для інвестицій, технологій та довгострокового партнерства, запрошуючи зарубіжних гравців до спільної роботи над інфраструктурою та стандартами, які пов'яжуть ринки регіону з глобальною екосистемою.
Інноваційний хаб і венчурний фонд
Центральний банк створив власний Інноваційний хаб, прийом перших резидентів розпочнеться у четвертому кварталі 2026 року. Хаб забезпечить повний цикл підтримки проєктів: від інкубації та акселерації до регуляторного супроводу, пілотного тестування та підготовки до виходу на ринок. Паралельно формується спеціалізований венчурний фонд — зараз ведуться переговори з досвідченими міжнародними керуючими.
Мета — створити прямий зв'язок між інноваціями та міжнародною експансією, що має залучити більші інвестиції та зарубіжних співінвесторів. Такий підхід, на думку регулятора, посилить приплив капіталу в місцеву екосистему та забезпечить довгострокове партнерство.
UzQR, відкритий банкінг та ІІ-скоринг
Серед п'яти пріоритетів розвитку — фінансова інфраструктура. Центральний банк розвиває національну QR-систему UzQR та єдині платіжні стандарти, а також API відкритого банкінгу для взаємодії між різними цифровими платформами. Ці стандарти дозволять фінансовій системі масштабуватися та інтегруватися з іншими юрисдикціями.
Окремо анонсовано власну модель альтернативного кредитного скорингу на основі штучного інтелекту. Регулятор розробляє її самостійно, прагнучи посилити конкуренцію та розширити вибір для клієнтів. Також буде оновлено політику у сфері платіжних систем, відкритого банкінгу та операційної стійкості — базова нормативна основа та технічна архітектура вже створені.
Цифровий сум і підготовка кадрів
Важливим кроком стане white paper щодо цифрової валюти центрального банку (CBDC). У документі розглянуть сценарії використання, варіанти дизайну, компроміси та наслідки для фінансової системи. Ішметов підкреслив, що регулятор підходить до питання зважено, спираючись на фактичні дані, і спочатку проведе експериментальний етап для оцінки потенціалу цифрової валюти.
Окремим напрямком стане підготовка кадрів: до 2030 року планується навчити 5 000 студентів. Перша група розпочне навчання до кінця 2026 року за програмою, розробленою університетами Сінгапуру спільно з GFTN — некомерційною організацією при Валютному управлінні Сінгапуру. Враховуючи, що медіанний вік населення Узбекистану становить близько 29 років, країна має значну демографічну перевагу, яка потребує постійних вкладень у людський капітал.
Мій аналіз: Узбекистан демонструє рідкісну для регіону послідовність у цифровізації фінансів. Створення власного венчурного фонду та хабу при центральному банку — це сміливий крок, який може залучити міжнародних гравців, що шукають нові ринки. Однак успіх залежатиме від швидкості впровадження та готовності регулятора до гнучкого діалогу з бізнесом. Якщо плани із залучення $1 млрд реалізуються, країна може стати реальним мостом між Сходом і Заходом у фінтех-індустрії.