Московський Бутирський суд виніс суворий вирок трьом колишнім співробітникам столичної поліції, викритим у масштабній афері з криптоактивами. Фігурантів справи визнано винними у викраденні понад 30 мільйонів рублів з рахунків користувачів біржі Garantex із використанням підроблених судових рішень. Терміни покарання варіюються від 12 до 14 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.
Деталі вироку
Найсуворіше покарання — 14 років — призначено екс-підполковнику Ренату Бахтієву з бюро спеціальних технічних заходів. Його спільники, слідча Антоніна Шакіна та оперативник Леонід Голубєв, отримали по 12 років колонії кожен. Суд також позбавив їх спеціальних звань — підполковника, майора та капітана поліції відповідно — і зобов'язав виплатити штраф у розмірі 6,5 млн рублів з кожного.
Примітно, що прокурор під час дебатів вимагав суворіших заходів: 15 років суворого режиму для Бахтієва, 14,5 року для Голубєва та 13 років для Шакіної. Державне обвинувачення також наполягало на стягненні штрафів та задоволенні позовів потерпілих на суму понад 30 млн рублів. Шакіна визнала провину лише частково, що, ймовірно, стане підставою для апеляційної скарги з боку захисту.
Механіка злочинної схеми
Кримінальну справу було порушено навесні 2023 року після заяви петербуржця Олександра Сазонова, який виявив спробу несанкціонованого виведення 24,8 млн рублів з його депозитного рахунку на Garantex. Злочинці діяли зухвало: спочатку на біржу надійшла підроблена постанова про арешт майна заявника за підписом судді Басманного суду, а потім — фіктивний документ про зняття арешту.
Під час розслідування розкрилася ширша мережа. Слідчі встановили причетність фігурантів до викрадення ще 6,2 млн рублів у двох інших клієнтів біржі — Михайла Корнійчука з Тверської області та Агакеріма Гамзабекова з Підмосков'я. Голубєв, використовуючи службовий комп'ютер, запитував залишки на гаманцях, а Шакіна фабрикувала кримінальні справи та постанови, щоб легалізувати доступ до коштів.
Контекст тиску на Garantex
Цей вирок — лише частина системного тиску на платформу. У серпні 2025 року Мінфін США розширив санкційний список, включивши туди ключових операторів Garantex та пов'язані проєкти, зокрема GRINEX і InDeFi SmartBank. Аналітики TRM Labs зазначають, що після арешту серверів біржа фактично перезапустилася під брендом Grinex із майже ідентичним кодом та інтерфейсом. За оцінками Global Ledger, на гаманцях, пов'язаних із Garantex, залишалося близько $34 млн, причому значна частина коштів уже була виплачена колишнім користувачам через міксери та міжмережеві мости.
Мій аналіз: Цей кейс демонструє, що навіть правоохоронці, покликані боротися з кіберзлочинністю, не застраховані від спокуси легких грошей у криптосфері. Однак для ринку важливіше інше: Garantex продовжує функціонувати попри санкції та кримінальні переслідування, що свідчить про високу стійкість тіньової інфраструктури. Інвесторам варто враховувати ризики роботи з подібними платформами, де безпека активів може бути скомпрометована не лише зовнішніми загрозами, а й внутрішніми зловживаннями.