Центральний банк Узбекистану оголосив про масштабний крок у бік цифровізації фінансового сектору. Під час Silk Road Finance & Technology Forum у Ташкенті, який відбувся 24 серпня, голова регулятора Тимур Ішметов представив амбітні плани: створення Інноваційного хабу, запуск венчурного фонду та підготовку концептуального документа щодо цифрової валюти центрального банку (CBDC). Це не просто заяви — це частина довгострокової стратегії, яка може кардинально змінити позиціонування країни на світовій фінансовій карті.
Національна фінтех-стратегія до 2030 року
Ключовий елемент — Національна стратегія розвитку фінтеху на 2026–2030 роки. Вона об'єднує зусилля зі створення єдиної екосистеми, роблячи акцент на інноваціях, збалансованому регулюванні та сучасній інфраструктурі. Пріоритети — доступ до талантів і капіталу, що критично важливо для молодої економіки. Мета — позиціонувати Узбекистан як регіональний фінтех-центр Центральної Азії.
Ще одна мета документа — позиціонування Узбекистану як центру розвитку фінтеху в Центральній Азії. Країна прагне посісти важливе місце в регіоні.
Регулятор уже працює над спрощенням умов для тестування нових продуктів, включно з міжнародними компаніями. Ішметов підкреслив відкритість до інвестицій і довгострокового партнерства, що має посилити приплив капіталу в місцеву екосистему.
Innovation Hub і венчурний фонд
Центробанк створює власний Innovation Hub, який почне приймати перших резидентів уже в четвертому кварталі 2026 року. Хаб охопить повний цикл: від інкубації та акселерації до регуляторного супроводу та пілотного тестування. Паралельно формується спеціалізований венчурний фонд — зараз ведуться переговори з досвідченими міжнародними керуючими. Це прямий зв'язок між інноваціями та виходом проєктів на глобальні ринки, що має залучити великих зарубіжних співінвесторів.
UzQR, відкритий банкінг і скоринг на основі ШІ
Серед п'яти пріоритетів — розвиток національної системи QR-платежів UzQR та єдиних платіжних стандартів. Також розробляються API для відкритого банкінгу, що дозволить фінансовій системі масштабуватися та взаємодіяти між юрисдикціями. Ішметов підкреслив важливість посилення конкуренції та розширення вибору для клієнтів. Окремо регулятор повідомив про власну модель альтернативного кредитного скорингу із застосуванням штучного інтелекту — розробка ведеться самостійно.
Цифровий сум і підготовка 5000 спеціалістів
Важливий напрям — підготовка white paper щодо цифрової валюти центробанку (CBDC). У документі розглянуть сценарії використання, варіанти дизайну, ключові компроміси та наслідки для фінансової системи. Висновки стануть основою для експериментального етапу, де регулятор протестує оптимальні підходи. Ішметов зазначив, що підхід буде виваженим і заснованим на фактичних даних.
Окремим напрямом стане підготовка кадрів: до 2030 року планується навчити 5000 студентів. Перша група розпочне навчання до кінця 2026 року за програмою, розробленою університетами Сінгапуру спільно з GFTN — некомерційною організацією при Валютному управлінні Сінгапуру.
Середній вік населення Узбекистану — близько 29 років, що створює значну демографічну перевагу, але вимагає постійних вкладень у навички та людський капітал. Понад половина економіки припадає на малий і середній бізнес, тому увага до розширення доступу до фінансування не випадкова.
Узбекистан також розраховує знизити інфляцію до 5% до 2027 року, зберегти бюджетний дефіцит нижче 3% ВВП і досягти інвестиційного кредитного рейтингу. Влада має намір завершити вступ до СОТ і скоротити присутність держави в економіці.
Мій аналіз: Узбекистан демонструє рідкісну для пострадянського простору послідовність у цифровізації фінансів. Створення CBDC і венчурного фонду паралельно з підготовкою кадрів — це сильний сигнал для інституційних інвесторів. Однак успіх залежатиме від того, наскільки регулятор зможе зберегти баланс між інноваціями та контролем, особливо в умовах глобальної невизначеності навколо цифрових активів. Якщо стратегія реалізується, Узбекистан може стати не просто регіональним хабом, а й прикладом для інших економік, що розвиваються.