Казахстан робить черговий крок у цифровізації державного управління. Міністерства національної економіки та штучного інтелекту запустили пілотний проєкт «Реєстр обов'язкових вимог у сфері підприємництва». Це цифровий сервіс на базі алгоритмів машинного навчання, покликаний радикально спростити для бізнесу доступ до актуальних норм законодавства.
Як працює новий ІІ-сервіс
Система автоматично аналізує чинні нормативні правові акти, виявляє вимоги, що висуваються до підприємців, систематизує їх та оперативно оновлює інформацію. У відомствах наголошують, що головна мета проєкту — зниження адміністративного навантаження на бізнес, підвищення прозорості регулювання та створення більш передбачуваного ділового середовища.
Автоматичний розбір законодавства суттєво економить час і ресурси, які підприємці витрачають на пошук і вивчення вимог до конкретного виду діяльності. Структурована інформація допомагає бізнесу краще орієнтуватися в нормах і знижує ризик випадкових порушень. Крім того, сервіс дає змогу оперативно відстежувати зміни в нормативних актах і своєчасно враховувати їх у роботі компаній.
Пілотний проєкт реалізовано на виконання доручення з послання президента від 8 вересня 2025 року «Казахстан в епоху штучного інтелекту». Два міністерства підписали спільний наказ. Нині новий функціонал доступний на цифровій ІІ-платформі для бізнесу, а найближчим часом сервіс з'явиться і на порталі eGov Business.
Цифровий порядок денний Казахстану
Ставка на технології в Казахстані робиться не лише у сфері регулювання бізнесу. Раніше голова Комітету цифрових активів і проривних технологій назвав країну однією з найбільш сформованих юрисдикцій СНД у галузі цифрових активів — поряд з Узбекистаном і Киргизстаном. За його словами, у республіці вибудовано комплексну систему регулювання: від ліцензування майнінгу до розвитку токенізації та пілотних проєктів зі стейблкоїнами.
Паралельно влада формує державний крипторезерв. Про деталі його створення президент розповів у вересні 2025 року: резерв поповнюватиметься за рахунок конфіскованих активів, а управління візьме на себе фонд цифрових активів на базі Нацбанку. За таким самим принципом будують крипторезерв у США.
Особлива роль у цих планах відведена місту Алатау, яке влада хоче перетворити на майданчик для ділових і технологічних проєктів. Для цього президент доручив підготувати проєкт указу про спеціальний статус міста з прямим підпорядкуванням уряду.
Мій погляд: Запуск ІІ-реєстру — це не просто адміністративна зручність, а сигнал про зрілість цифрової інфраструктури країни. Казахстан послідовно вибудовує екосистему, де технології працюють на зниження бар'єрів для бізнесу. У поєднанні з амбітними планами щодо крипторезерву та статусу Алатау це формує образ юрисдикції, готової до нової економічної реальності. Питання лише у швидкості виконання — від пілота до масового впровадження.