Центральний банк Узбекистану анонсував амбітний план трансформації фінансового сектору: до 2030 року республіка має намір залучити $1 млрд іноземних інвестицій у фінтех-індустрію та підготувати 5000 молодих спеціалістів. Ключовим драйвером цієї стратегії стане запуск власної цифрової валюти (CBDC) — проєкт уже перейшов у стадію концептуального опрацювання.
На відкритті форуму Silk Road Finance & Technology Forum у Ташкенті голова регулятора Тимур Ішметов представив Національну стратегію розвитку фінтеху на 2026–2030 роки. Документ об'єднує розрізнені ініціативи в єдину державну політику, роблячи акцент на інноваціях, гнучкому регулюванні та сучасній фінансовій інфраструктурі. Окремо підкреслюється мета позиціонувати Узбекистан як регіональний хаб Центральної Азії.
Інфраструктура нового покоління
У рамках стратегії створено спеціалізований Innovation Hub — структуру, яка забезпечить повний цикл підтримки проєктів: від інкубації та акселерації до регуляторного супроводу та пілотного тестування. Перший набір резидентів заплановано на четвертий квартал 2026 року. Паралельно регулятор формує венчурний фонд і веде переговори з досвідченими міжнародними керуючими — це сигнал про готовність до довгострокового партнерства з глобальними гравцями.
Технологічна база також модернізується: розробляється національна QR-система UzQR, єдині платіжні стандарти та API відкритого банкінгу. За словами Ішметова, ці рішення дозволять фінансовій системі масштабуватися та взаємодіяти з юрисдикціями за межами країни. Окремо анонсовано власну модель альтернативного кредитного скорингу на основі штучного інтелекту — крок, який розширить доступ до фінансування для малого та середнього бізнесу.
Цифровий сум: обережний підхід
Центральний банк готує white paper щодо цифрової валюти, де будуть розглянуті сценарії використання, варіанти дизайну та потенційні наслідки для фінансової системи. Регулятор підкреслює: рішення про запуск буде прийматися лише після експериментального етапу та на основі фактичних даних. Такий виважений підхід контрастує з поспішними діями деяких країн, що, на мою думку, підвищує шанси Узбекистану уникнути типових помилок при впровадженні CBDC.
Варто відзначити й демографічний фактор: середній вік населення — близько 29 років, а понад половина економіки припадає на МСБ. Вже зараз 57% платежів проходять безготівково, а частка жінок із банківськими рахунками зросла з 39% до 61%. Ці цифри свідчать про високий потенціал цифровізації, але також вимагають значних вкладень у людський капітал — саме тому програма навчання 5000 студентів, розроблена спільно з університетами Сінгапуру та організацією GFTN, виглядає стратегічно правильним кроком.
Мій висновок: Узбекистан демонструє рідкісне для регіону поєднання амбіцій і прагматизму. Якщо плани щодо залучення $1 млрд і запуску цифрового суму будуть реалізовані в заявлені терміни, країна може стати не просто регіональним лідером, а й важливим мостом між східними та західними фінансовими екосистемами.