Центральний банк Узбекистану оголосив про запуск масштабної трансформації фінансового сектору, представивши амбітну стратегію розвитку фінтеху до 2030 року. У межах цієї ініціативи регулятор створив власний Інноваційний хаб і венчурний фонд, а також розпочав розробку концептуального документа щодо впровадження цифрової валюти центрального банку (CBDC). Очікується, що до 2030 року в галузь буде залучено $1 млрд іноземних інвестицій, а підготовку пройдуть 5000 молодих фахівців.
Національна фінтех-стратегія: фокус на інновації та регулювання
Голова ЦБ Тимур Ішметов, виступаючи на відкритті Silk Road Finance & Technology Forum у Ташкенті, окреслив ключові пріоритети. Стратегія на 2026–2030 роки об'єднує розвиток сектору в межах єдиної національної політики, роблячи акцент на інноваціях, пропорційному регулюванні та сучасній фінансовій інфраструктурі. Окремо виділено доступ до талантів і капіталу, що має позиціонувати Узбекистан як центр фінтех-розвитку в Центральній Азії.
Регулятор продовжує вдосконалювати «пісочницю» для тестування нових продуктів, роблячи умови більш зрозумілими, зокрема для міжнародних компаній. Ішметов підкреслив відкритість країни для інвестицій і довгострокового партнерства, запрошуючи зарубіжних гравців до спільної роботи над інфраструктурою та стандартами, які пов'яжуть ринки Центральної Азії з іншими регіонами.
Innovation Hub і венчурний фонд: шлях від ідеї до ринку
Центральний банк створив власний Інноваційний хаб, прийом першої групи резидентів планується розпочати в четвертому кварталі 2026 року. Хаб забезпечить повний цикл підтримки проєктів: від інкубації та акселерації до регуляторного супроводу, пілотного тестування та виведення рішень на ринок. Паралельно формується спеціалізований венчурний фонд, ведуться переговори з досвідченими міжнародними керуючими.
Ключова мета — забезпечити зв'язок між хабом і виходом проєктів на міжнародні ринки, що має залучити більші інвестиції та зарубіжних співінвесторів. Ішметов розраховує на довгострокове партнерство із зовнішніми учасниками, що посилить приплив капіталу в місцеву екосистему.
UzQR, відкритий банкінг і скоринг на основі ШІ
Серед п'яти пріоритетів розвитку фінтех-екосистеми виділяється фінансова інфраструктура. Центральний банк розвиває національну QR-систему UzQR та єдині платіжні стандарти. Також розробляються API відкритого банкінгу — інтерфейси для взаємодії між різними цифровими системами. За словами голови ЦБ, ці стандарти дозволять фінансовій системі масштабуватися та взаємодіяти між юрисдикціями.
Мета змін — посилення конкуренції та розширення вибору для клієнтів. Ішметов планує створити екосистему для покращення послуг, де дані використовуватимуться безпечно та відповідально. Регулятор також розробляє власну модель альтернативного кредитного скорингу із застосуванням штучного інтелекту.
Цифровий сум і підготовка 5000 фахівців
Окремим напрямом стане підготовка кадрів: до 2030 року планується навчити 5000 студентів. Перша група розпочне навчання до кінця 2026 року за програмою, розробленою університетами Сінгапуру спільно з GFTN — некомерційною організацією при Валютному управлінні Сінгапуру.
Що стосується цифрового суму, ЦБ готує white paper, де будуть розглянуті потенційні сценарії використання, варіанти дизайну, ключові компроміси та наслідки для фінансової системи. Висновки дослідження мають стати основою для переходу до експериментального етапу, у межах якого регулятор протестує оптимальні підходи та оцінить, наскільки цифрова валюта здатна підтримати інновації та цифрову економіку. Ішметов підкреслив, що підхід до цифрових активів буде виваженим і заснованим на фактичних даних.
Медіанний вік населення Узбекистану становить близько 29 років, що створює значну демографічну перевагу, але вимагає постійних вкладень у навички та людський капітал. Понад половина економіки припадає на малий і середній бізнес, тому все більше уваги приділяється розширенню доступу до фінансування.
Мій погляд: Узбекистан демонструє рідкісну для регіону послідовність у побудові цифрової фінансової екосистеми. Поєднання венчурного фонду, інноваційного хабу та опрацьованої CBDC-стратегії — це не просто модні ініціативи, а системний підхід, який може вивести країну в лідери цифровізації серед ринків, що розвиваються. Однак успіх залежатиме від реального припливу капіталу та здатності регулятора зберегти гнучкість в умовах ринку, що швидко змінюється.