Кримінальне переслідування Telegram у Франції, розпочате в серпні 2024 року, не завершилося й через два роки. Засновник месенджера Павло Дуров у понеділок публічно заявив, що французька влада фактично карає платформу за відмову підкоритися вимогам, які він розцінює як цензуру.
Суть звинувачень і позиція Дурова
Нагадаю, що спочатку Дурова затримали в Парижі на три доби — максимальний строк до пред'явлення звинувачень. Тоді це був безпрецедентний крок: голову великої технологічної платформи вперше звинуватили у злочинах, скоєних її користувачами. Пізніше запобіжний захід пом'якшили, а в листопаді 2025 року з нього зняли заборону на виїзд із країни.
Однак саме розслідування триває. Французькі прокурори вивчають, чи сприяв Telegram скоєнню злочинів і чи недостатньо активно співпрацював із правоохоронними органами. Дуров же наполягає: за два роки зібрано достатньо даних, щоб спростувати ці аргументи. За його словами, месенджер за рівнем модерації та готовності до діалогу з владою не поступається, а то й перевершує конкурентів.
Системний тиск чи боротьба за свободу?
У своїй заяві Дуров описує повторювану схему: чиновники з різних країн неофіційно просили його про політичні послуги — від заборони публікацій до стеження, що він вважає незаконним. Відмова, за його словами, запускає кампанії в місцевих ЗМІ та тиск через правозахисні організації. Аналогічні запити, як він стверджує, надходили й у період виборів у Румунії та Молдові.
Показовою є й статистика, яку наводить Дуров: за рік Telegram заблокував 23,6 млн груп і каналів, із них понад 370 тисяч були пов'язані з дитячою експлуатацією та понад 164 тисячі — з терористичним контентом. Ці цифри мають демонструвати ефективність модерації. При цьому він вказує на очевидні подвійні стандарти: наприклад, у рекламній бібліотеці Meta (визнана екстремістською в РФ) нещодавно виявили понад 50 оголошень із контентом, що містить дитячу експлуатацію, згенерованим ШІ, і жодної аналогічної реакції не було.
Що далі?
Показово, що всередині самої Франції розпочалося конституційне переосмислення подібних обмежень. Конституційна рада країни вже скасувала заборону на використання соцмереж дітьми молодше 15 років, пославшись на свободу вираження поглядів. Це, на думку Дурова, може стати прецедентом і для його справи.
Сам засновник Telegram пов'язує те, що відбувається, з ініціативами президента Макрона щодо регулювання онлайн-платформ і вже висував схожі звинувачення на адресу Росії, де проти нього в липні порушили справу за терористичними статтями.
Показово, що ринок відреагував на цю новину без паніки: токен GRAM (раніше Toncoin) у понеділок торгувався близько $1,47, знизившись приблизно на 3% за добу. Інвестори, мабуть, уже заклали в ціну цей затяжний юридичний серіал.
Мій аналіз: Цей кейс — не просто судова тяганина, а ключовий тест на міцність для всієї індустрії децентралізованих комунікацій. Якщо Франція досягне свого, це створить небезпечний прецедент, що дозволяє притягувати до відповідальності керівників будь-яких платформ за дії користувачів. Однак затягування процесу та перші перемоги в Конституційній раді вказують на те, що правова система починає усвідомлювати крихкість меж між безпекою та фундаментальними правами. Спостерігаємо за розвитком подій — у найближчі місяці стане зрозуміло, чи наважаться прокурори довести справу до суду.