Російський уряд спільно з представниками бізнесу обговорює радикальну зміну системи державного контролю. Йдеться про запровадження мораторію на виїзні перевірки для компаній, які впровадили на своїх об'єктах рішення на основі штучного інтелекту для віддаленого моніторингу. Ця ініціатива, на мою оцінку, знаменує перехід від традиційної моделі «інспектор приїхав і перевірив» до більш сучасної, цифрової парадигми нагляду.
Суть пропозиції полягає в тому, щоб довірити алгоритмам оцінку відповідності вимогам. Якщо на підприємстві встановлено ІІ-систему, здатну в режимі реального часу відстежувати ключові показники та виявляти порушення, то фізичний візит контролера стає зайвим. Це не лише знижує адміністративне навантаження на підприємців, але й зберігає, а можливо, і підвищує ефективність державного нагляду за рахунок безперервності моніторингу.
Статистика перевірок: тренд на зниження
Тенденція до скорочення контрольних заходів очевидна. Минулого року в Росії було проведено 273 000 перевірок, що на 7% менше, ніж у 2024-му. При цьому планові перевірки скоротилися на 13%, а позапланові — на 6%. Ці цифри підтверджують, що держава вже рухається в бік менш інтрузивного контролю, і пропозиція про ІІ-моніторинг — логічне продовження цієї політики.
Бізнес, судячи з усього, готовий до такого сценарію. Згідно з липневими даними, близько 95% швидкозростаючих компаній уже використовують ІІ як робочий інструмент, а 74% вважають його одним із головних пріоритетів. Інфраструктура для цього активно створюється: 71% респондентів називають хмарні сервіси базовою умовою для розробки продуктів, а наступні кроки — це мультихмарність і контроль хмарних витрат.
Ринок ІІ в Росії: масштаб і перспективи
Технологія вже серйозно впливає на ринок праці. За розрахунками експертів, близько третини робочих місць у країні тією чи іншою мірою піддаються ризику через впровадження ІІ, хоча повна автоматизація зачіпає менш ніж 1% позицій. Алгоритми радше трансформують зміст роботи, ніж витісняють людей.
Ринок штучного інтелекту в Росії за підсумками 2025 року оцінюється в 316,1 млрд рублів, що на 29,7% більше, ніж роком раніше. Базовий сценарій передбачає зростання до 830 млрд рублів до 2030 року. Примітно, що бізнес дедалі частіше віддає перевагу не купівлі обладнання, а оренді потужностей і використанню готових рішень. Попит зміщується в бік китайських розробок: Qwen, GLM і Kimi вже тіснять конкурентів у верхній частині рейтингів.
Паралельно держава вибудовує інституційну базу: розробляються правила для «суверенних» моделей, а розробники зможуть підтверджувати відповідність своїх систем закону в незалежних випробувальних лабораторіях. Таким чином, дистанційний ІІ-нагляд стає частиною загальної перебудови галузі.
Мій коментар: Ініціатива виглядає своєчасною та технологічно обґрунтованою. Однак ключове питання — у критеріях довіри до ІІ-систем. Якщо алгоритми будуть сертифіковані за єдиними стандартами, це створить прецедент для повного перегляду контрольно-наглядової діяльності. Для криптоіндустрії та фінтеху, де цифрова інфраструктура вже є нормою, подібний підхід може стати драйвером зниження регуляторних бар'єрів.