Нещодавні оперативні заходи на «Новій Горбушці» та в «Москва-Сіті» завдали відчутного удару по нелегальних криптообмінниках, однак вони не здатні усунути першопричину існування цього ринку в Росії. Рейди розривають конкретні ланцюжки, але не вирішують системну проблему, — такий висновок напрошується після аналізу ситуації.
У чому реальна сила таких рейдів
Насамперед, це точковий удар по ключовій ланці шахрайських схем. Телефонні аферисти не працюють із банківськими рахунками напряму — це занадто ризиковано через контроль з боку ФінЦЕРТ та блокування за 115-ФЗ. Тому їхня логістика зав'язана на нелегальні обмінники, які приймають готівку від кур'єрів, конвертують її в криптовалюту та виводять на закордонні гаманці.
Затримання співробітників, вилучення обладнання та заморозка каналів на час розривають увесь ланцюжок. Постраждалі отримують шанс повернути частину коштів, а конкретні злочинні групи втрачають інфраструктуру та дохід. Крім того, демонстрація невідворотності покарання — порушення кримінальних справ за ч. 4 ст. 159 КК (до 10 років позбавлення волі) — змушує частину потенційних виконавців відмовитися від такого заробітку. Кожен закритий обмінник зменшує ринок, підвищуючи витрати та ризики для шахраїв.
Чому проблема не вирішується повністю
Однак головна причина існування нелегальних обмінників — відсутність достатньої легальної інфраструктури для конвертації криптовалюти. Поки в Росії немає зрозумілих правил і достатньої кількості легальних криптообмінників, попит на тіньові послуги не зникає, а лише змінює форму. Інфраструктура швидко відновлюється, але вже в більш прихованому вигляді.
Сучасні шахрайські схеми не потребують фізичної присутності. Значна частина операцій уже йде через P2P-платформи, онлайн-обмінники, дроперів, закладки та криптомати. Рейди за конкретними адресами цю інфраструктуру не зачіпають. Більше того, після гучних обшуків шахраї можуть піти в ще менш контрольоване середовище.
У результаті затримують здебільшого рядових виконавців — касирів, операторів, кур'єрів. Організатори схем, як правило, перебувають за кордоном або використовують багаторівневу систему посередників, де виконавці не знають одне одного. Кримінальні справи проти рядових учасників не зупиняють злочинний бізнес, а лише створюють видимість активної боротьби.
Окремо варто відзначити корупційні ризики. Фізичні обмінники не можуть існувати без «даху» — орендодавців, охорони, місцевих корумпованих чиновників або силовиків. Поки не розкриваються ці корупційні зв'язки, закриття одних точок компенсуватиметься відкриттям інших під заступництвом нових покровителів. Гучні операції з масками та журналістами часто приурочені до звітних дат і створюють хибне враження, що проблема вирішується.
Ризики для добросовісних учасників
Добросовісні учасники ринку зараз перебувають у зоні правового туману. Навіть за повної невинуватості вони можуть стати об'єктом оперативних заходів, блокувань і кримінального переслідування через невизначеність критеріїв, помилки та відсутність захисних механізмів. Обшуки в торгових центрах завдають шкоди орендодавцям, сусіднім магазинам і сервісам, відлякуючи клієнтів і завдаючи довгострокової репутаційної шкоди.
З огляду на геополітичну обстановку рейди та обшуки — зрозумілий захід. Це може бути ефективно як інструмент зриву конкретних операцій, демонстрація державної волі та спосіб збору інформації про злочинні мережі. Однак стратегічно проблема не вирішується без створення легальної інфраструктури обміну, контролю за онлайн-каналами та міжнародного переслідування організаторів. Інакше шахрайський конвеєр відновлюватиметься швидше, ніж правоохоронці встигають проводити нові обшуки.
Мій висновок: Поки в Росії не з'явиться зрозумілий і доступний легальний спосіб конвертації криптовалюти, тіньовий ринок існуватиме, лише змінюючи форму. Рейди — це боротьба із симптомами, а не з хворобою. Для реального вирішення потрібна комплексна стратегія, що включає як регулювання, так і міжнародну взаємодію.