Американські регулятори впритул зайнялися вивченням практики, яка дозволяє китайським розробникам штучного інтелекту обходити експортні санкції на передові GPU Nvidia. Суть схеми радикально проста: замість фізичного імпорту процесорів до КНР компанії орендують обчислювальні потужності в дата-центрах за межами країни, зберігаючи віддалений доступ до «заліза».
Обладнання при цьому може розташовуватися в Малайзії, Таїланді або Індонезії. Китайські інженери підключаються до серверів дистанційно, використовуючи їхню продуктивність для навчання найскладніших моделей. Це створює юридичний вакуум, який Вашингтон тепер намагається закрити.
Механіка обходу та перші «ластівки»
З 2022 року США послідовно посилюють експортні обмеження на найпотужніші ІІ-чипи. Однак чинні правила регулюють саме постачання обладнання, а не віддалений доступ до нього. Цією лазівкою активно користуються китайські технологічні корпорації. Аналітики Carnegie Endowment фіксують, що подібним чином обчислювальні ресурси отримували навіть такі гіганти, як Alibaba і ByteDance.
Показовим є приклад співпраці Alibaba із сингапурською компанією Megaspeed. Формально китайська фірма отримує доступ до чипів Nvidia, встановлених у Малайзії. Однак ланцюжок володіння навмисно заплутаний: у схемі бере участь структура з Кайманових островів, яка в підсумку контролюється Alibaba. Це дозволяє китайській стороні заперечувати прямі постачання, а американській — фіксувати лише опосередковане використання технологій.
Kimi K3 як каталізатор конфлікту
Особливого резонансу ця тема набула після релізу відкритої моделі Kimi K3 від Moonshot AI. Американські офіційні особи, включно з директором Управління Білого дому з науково-технічної політики Майклом Краціосом, заявили, що стартап нібито використовував сервери з Nvidia GB300 у Таїланді для навчання. Публічних технічних доказів пред'явлено не було, а китайська сторона назвала звинувачення наклепом. Примітно, що для оптимізації GPU-ядер Kimi K3 розробники дійсно використовували Nvidia H200, що підігріває інтерес до їхньої операційної діяльності.
Аналогічна історія раніше виникала навколо DeepSeek. Представники Держдепартаменту США стверджували, що стартап намагався залучити підставні компанії в Південно-Східній Азії для доступу до американських чипів. У Nvidia тоді парирували, що DeepSeek використовувала легально придбані H800, що лише підкреслює складність контролю за кінцевим використанням.
Законодавча відповідь і позиція Nvidia
Для закриття лазівки Палата представників США схвалила «Закон про безпеку віддаленого доступу» (Remote Access Security Act). Документ передбачає поширення експортного контролю на хмарні обчислення та використання технологій через інтернет. Якщо закон буде ухвалено Сенатом, обмеження торкнуться не лише фізичних поставок, а й можливості залучати обчислювальну потужність чипів із Китаю.
Nvidia виступає різко проти такого розширення. Компанія нагадує, що чинні правила допускають створення хмарної інфраструктури за межами підконтрольних юрисдикцій, а її партнери проходять суворі перевірки. Виробник також попереджає, що санкції вже позбавили його другого за величиною ринку збуту, а витрати, пов'язані з ліцензуванням H20, оцінюються в $5,5 млрд. Примітно, що в січні 2026 року Вашингтон усе ж дозволив постачання продуктивніших H200 окремим клієнтам у КНР за дотримання низки умов, що свідчить про непослідовність політики стримування.
Мій коментар: Ця ситуація демонструє фундаментальну вразливість експортного контролю в цифрову епоху. Поки чипи залишаються фізичним товаром, їх можна обмежувати, але щойно обчислювальна потужність стає послугою, географія втрачає значення. США намагаються латати діри в законодавстві, але гонка озброєнь у ІІ вже давно перейшла в площину «хмарної війни», де переможе той, хто швидше адаптується до нових реалій, а не той, хто жорсткіше закручує гайки.