Американські регулятори зіткнулися з новим головним болем: китайські компанії з розробки штучного інтелекту все активніше використовують схему, яка дозволяє обходити експортні обмеження на передові чипи Nvidia. Замість фізичного імпорту процесорів до КНР, фірми орендують обчислювальні потужності в дата-центрах, розташованих у третіх країнах, таких як Малайзія чи Таїланд, і отримують до них віддалений доступ.
Механіка «сірої» схеми
З 2022 року Вашингтон послідовно посилює правила постачання високопродуктивних ІІ-чипів до Китаю. Однак чинні норми насамперед регулюють експорт фізичного обладнання, залишаючи юридичну лазівку для хмарних обчислень. Цим і скористалися китайські технологічні корпорації.
Суть схеми проста: сервери з чипами Nvidia залишаються на території Південно-Східної Азії, але їхня обчислювальна потужність використовується для навчання моделей китайськими розробниками. За моїми оцінками, заснованими на галузевих даних, подібну практику застосовують, зокрема, такі гіганти, як Alibaba та ByteDance. Бюро промисловості та безпеки США вже розпочало системне вивчення цих сірих схем, формуючи списки країн, через які йде як фізичний трафік забороненого обладнання, так і віртуальний доступ до нього.
Kimi K3 як каталізатор дискусії
Особливого резонансу ця тема набула після релізу відкритої моделі Kimi K3 від Moonshot AI. У липні директор Управління Білого дому з науково-технічної політики Майкл Краціос заявив, що стартап нібито придбав сервери з Nvidia GB300 і мав доступ до них у Таїланді. Публічних доказів він не надав, але сам факт подібних звинувачень показує, що Вашингтон серйозно стурбований витоком технологій.
Примітно, що Moonshot AI також звинувачують у використанні напрацювань Anthropic Fable при створенні своєї моделі, що китайська сторона категорично заперечує. Сам Kimi K3, що містить 2,8 трлн параметрів, продемонстрував вражаючі результати в бенчмарках, що опосередковано підтверджує доступ до потужних обчислювальних ресурсів.
Законодавча відповідь і позиція Nvidia
Для закриття цієї лазівки Палата представників уже схвалила «Закон про безпеку віддаленого доступу» (Remote Access Security Act). Документ пропонує поширити експортний контроль не лише на фізичні поставки, а й на використання технологій через інтернет та хмарні сервіси. Тепер законопроєкт очікує на розгляд у Сенаті.
Nvidia, своєю чергою, виступає проти розширення обмежень. Компанія справедливо вказує, що чинні правила свідомо допускають створення хмарної інфраструктури за межами підконтрольних юрисдикцій, а її партнери проходять суворі перевірки. Виробник уже зазнав суттєвих збитків: ліцензування чипів H20 у квітні 2025 року коштувало компанії приблизно $5,5 млрд, а ринок Китаю фактично втрачений для неї як другий за величиною комерційний ринок.
Мій аналіз: Ця ситуація демонструє фундаментальну проблему сучасного експортного контролю — в епоху хмарних обчислень фізичний кордон перестає бути бар'єром для поширення технологій. Поки США намагатимуться закрити одну лазівку, Китай, володіючи величезними фінансовими ресурсами та інженерним талантом, знайде іншу. Більше того, подібні обмеження лише стимулюють розвиток власного напівпровідникового виробництва в КНР, що в довгостроковій перспективі може завдати американській економіці більшої шкоди, ніж сам витік технологій.