Американські регулятори серйозно стурбовані новою схемою, яка дозволяє китайським компаніям у сфері штучного інтелекту обходити експортні обмеження на передові чипи Nvidia. Замість фізичного імпорту процесорів до КНР, розробники орендують обчислювальні потужності в дата-центрах за кордоном, зберігаючи при цьому повний контроль над навчанням своїх моделей.
Обладнання фізично розміщується, наприклад, у Малайзії чи Таїланді, а китайські інженери підключаються до нього віддалено. Це дозволяє їм використовувати найпотужніші GPU для навчання ШІ, не порушуючи букви закону, хоча й підриваючи його дух.
Як працює «сіра» схема
З 2022 року США послідовно посилюють правила експорту найпродуктивніших ШІ-чипів до Китаю. Однак обмеження стосуються насамперед фізичного постачання обладнання, залишаючи поза увагою питання віддаленого доступу до нього. Цією лазівкою активно користуються китайські гіганти. За моїми даними, Alibaba та ByteDance уже давно орендують сервери з Nvidia в Південно-Східній Азії, отримуючи необхідні обчислювальні ресурси.
Бюро промисловості та безпеки США зараз намагається систематизувати цю проблему. Відомство веде списки країн, через які заборонені чипи можуть фізично потрапляти до КНР, а також держав, де китайські компанії отримують до них віддалений доступ. Показовим є приклад співпраці Alibaba із сингапурською Megaspeed. Схему заплутано навмисно: китайська фірма отримує доступ до чипів у Малайзії через ланцюжок юросіб, що включає структури на Кайманових островах, кінцевим бенефіціаром яких є Alibaba.
Kimi K3 як каталізатор дискусії
Особливого резонансу ця тема набула після виходу відкритої моделі Kimi K3 від Moonshot AI. У липні директор Управління Білого дому з науково-технічної політики Майкл Краціос заявив, що стартап імовірно орендував сервери з Nvidia GB300 у Таїланді для навчання своїх моделей. Щоправда, публічних технічних доказів він так і не надав. При цьому Moonshot AI уже встигла звинуватити адміністрацію США в наклепі, а сама модель із 2,8 трлн параметрів показала результати, порівнянні з найкращими американськими аналогами.
Аналогічна історія раніше виникала навколо DeepSeek, якого Вашингтон підозрював у використанні підставних компаній для доступу до чипів. У Nvidia тоді заявили, що китайський стартап використовував законно придбані H800.
Спроба закрити лазівку
Конгрес США вже запропонував рішення — «Закон про безпеку віддаленого доступу» (Remote Access Security Act). Документ, схвалений Палатою представників у січні, розширює експортний контроль на використання технологій через інтернет та хмарні сервіси. Якщо закон буде ухвалено Сенатом, обмеження стосуватимуться не лише фізичного постачання чипів, а й самої можливості залучати їхню обчислювальну потужність із Китаю.
Nvidia, природно, виступає проти. Компанія наголошує, що чинні правила спеціально допускають створення хмарної інфраструктури за межами підконтрольних юрисдикцій, а її партнери проходять суворі перевірки. Виробник також попереджав, що експортні заборони вже позбавили його другого за величиною комерційного ринку, а витрати на пов'язані з обмеженнями заходи (наприклад, ліцензування H20) оцінюються в $5,5 млрд.
Мій погляд: Ця ситуація наочно демонструє межі односторонніх експортних обмежень у глобалізованій економіці. Поки існує попит, існуватимуть і схеми його задоволення. Вашингтон намагається боротися не з технологією, а з її поширенням, що в довгостроковій перспективі виглядає програшною стратегією, яка стимулює розвиток власних китайських чипів і прискорює фрагментацію технологічного ландшафту.