Американські регулятори серйозно стурбовані новою схемою, яка дозволяє китайським розробникам штучного інтелекту використовувати передові графічні процесори Nvidia в обхід чинних експортних обмежень. Суть лазівки проста: замість фізичного ввезення чипів до КНР, компанії орендують обчислювальні потужності в закордонних дата-центрах, зберігаючи при цьому повний контроль над процесом навчання моделей.
Обладнання при цьому фізично залишається за межами Китаю — наприклад, у Малайзії чи Таїланді. Китайські інженери підключаються до серверів віддалено, використовуючи їх для найбільш ресурсоємних завдань, включно з тренуванням великих мовних моделей.
Механіка обходу обмежень
Починаючи з 2022 року, Вашингтон послідовно посилював правила постачання найпродуктивніших ІІ-чипів до КНР. Однак обмеження насамперед стосувалися саме експорту фізичного обладнання, що залишало юридичну лазівку для віддаленого доступу до процесорів, розміщених за межами країни.
У результаті китайські технологічні гіганти, включно з Alibaba та ByteDance, активно орендують сервери з Nvidia в Південно-Східній Азії. За моїми оцінками, ця практика стала настільки системною, що Бюро промисловості та безпеки США (BIS) змушене складати окремі списки країн, де китайські компанії отримують доступ до заборонених чипів. Примітно, що сама по собі така оренда не завжди порушує чинні експортні норми.
Характерний приклад — співпраця Alibaba із сінгапурською компанією Megaspeed. Китайський гігант отримує доступ до чипів Nvidia, розміщених у Малайзії, через складний ланцюг юридичних структур, включно з компанією на Кайманових островах. Така схема дозволяє формально дотримуватися букви закону, обходячи його дух.
Kimi K3 та ескалація дискусії
Тема обходу обмежень вийшла на перший план після релізу відкритої моделі Kimi K3 від китайської Moonshot AI. У липні директор Управління Білого дому з науково-технічної політики Майкл Краціос заявив, що стартап придбав сервери з Nvidia GB300 і мав доступ до них у Таїланді, імовірно, для навчання моделей. Публічних технічних доказів він не надав, але сам факт такого заяви на найвищому рівні свідчить про серйозність проблеми.
Додатковий контекст: за кілька днів до цього Moonshot AI представила модель із 2,8 трильйона параметрів, яка в окремих тестах показала результати рівня провідних американських систем. Для оптимізації GPU-ядер розробники використовували зокрема Nvidia H200.
Аналогічна ситуація раніше виникала навколо DeepSeek. У червні 2025 року представник Державного департаменту США звинуватив стартап у спробах використовувати підставні компанії в Південно-Східній Азії для обходу експортного контролю та пошуку доступу до дата-центрів у регіоні. У Nvidia тоді відповіли, що DeepSeek використовувала законно придбані H800.
Законодавчі ініціативи та позиція Nvidia
Для закриття лазівки Палата представників у січні схвалила «Закон про безпеку віддаленого доступу» (Remote Access Security Act). Документ розширює експортний контроль на використання технологій через інтернет та хмарні сервіси, що зробить неможливим віддалене використання чипів із Китаю. Законопроєкту ще належить пройти Сенат.
Nvidia виступає категорично проти подальшого розширення обмежень. Компанія вказує, що чинні правила спеціально допускають створення хмарної інфраструктури за межами підконтрольних юрисдикцій і що її партнери проходять суворі перевірки. Виробник також підкреслює, що експортні заборони вже фактично позбавили його другого за величиною комерційного ринку та допомагають конкурентам з інших країн зміцнювати позиції.
У квітні 2025 року США запровадили ліцензування H20 — процесора, спеціально розробленого для Китаю після попередніх обмежень. Nvidia оцінила пов'язані з цим рішенням витрати приблизно в $5,5 млрд. Пізніше Вашингтон кілька разів пом'якшував підхід: у січні 2026 року влада дозволила постачання продуктивніших H200 окремим китайським клієнтам за дотримання низки умов.
Мій аналіз: Ця ситуація демонструє фундаментальну проблему сучасних експортних контролів: в епоху хмарних обчислень фізичне місцезнаходження чипа перестає бути визначальним фактором. США намагаються регулювати технологію, яка за своєю природою транскордонна, і це створює нескінченну гру в кішки-мишки. Поки Вашингтон не знайде спосіб контролювати доступ до обчислювальних потужностей, а не лише їхнє фізичне переміщення, Китай знаходитиме обхідні шляхи. Питання лише в тому, яка зі сторін швидше адаптується до нових реалій.