До 2030 року половина всіх бізнес-процесів у будівельному секторі та житлово-комунальному господарстві буде переведена на алгоритми штучного інтелекту. З такою амбітною ініціативою виступив заступник міністра будівництва та ЖКГ Костянтин Михайлик.
Чиновник назвав цей показник колосальним, запропонувавши ринку уявити, що кожна друга дія в галузі буде автоматизована за допомогою ШІ-моделей. Йдеться не просто про пілотні проєкти, а про системну трансформацію цілого сектору економіки.
Що саме планує Мінбуд
Михайлик озвучив мету на пленарному засіданні форуму «Міста майбутнього» в Пермі. За його словами, до 2030 року відомство має перевести 50% процесів будівництва та ЖКГ на інструменти штучного інтелекту. Заступник міністра підкреслив масштаб завдання, порівнявши його з автоматизацією половини всіх робочих дій у секторі.
Для досягнення цього показника вже визначено KPI для регіонів та федеральних органів на 2026 рік. Ключовою умовою переходу стане впровадження типових цифрових рішень. Йдеться про відмову від розрізнених систем і приведення даних до єдиного формату.
Влада планує затвердити три базові платформи. Перша охопить управління будівництвом, друга — комунальну інфраструктуру, третя пов'яже їх із проєктом «Розумне місто». Така зв'язка, за задумом відомства, уніфікує формати даних по всій галузі.
Основними перешкодами Михайлик назвав низьку якість даних, застарілий технологічний стек віком 10–20 років і необхідність масового перенавчання кадрів. При цьому він спрогнозував, що вже до 2029 року прийняття управлінських рішень у секторі зміниться до невпізнанності. Причиною стане «прошивка» кожного етапу будівельного циклу штучним інтелектом.
ШІ проникає в інші галузі та держсектор
Транспорт став ще одним напрямом, де держава робить ставку на алгоритми. Президент Володимир Путін доручив застосовувати ШІ для прогнозування попиту, оптимізації розкладів і маршрутних мереж громадського транспорту, назвавши такі інструменти способом кардинально підвищити ефективність галузі.
Опорою для вітчизняних моделей стають внутрішні масиви даних. Прем'єр-міністр Михайло Мішустін затвердив перелік доручень, згідно з яким дані наукових досліджень відкриють для навчання суверенних ШІ-моделей за умови надійного захисту інтелектуальних прав авторів.
Медицина також залишається одним із найпоказовіших прикладів цифровізації. «Яндекс» зареєстрував компанію «Яндекс мед» для розробки медичного софту, а платформа «МосМедШІ» вже об'єднала понад дві тисячі поліклінік із 75 регіонів і опрацювала понад 16 мільйонів променевих досліджень.
З розширенням застосування технологій посилюються й вимоги до безпеки. Асоціація великих даних додала до галузевого стандарту захисту інформації вимоги до роботи зі ШІ, а компанії, що входять до неї, — Сбер, «Яндекс», VK, Авіто, «Ростелеком» і HeadHunter — зобов'язалися регулярно оцінювати безпеку процесів і навчати співробітників.
Масштаб впровадження відображається і на обсязі ринку. Згідно з базовим прогнозом агентства AIANA, російський ринок штучного інтелекту зросте з 316,1 млрд рублів до 830 млрд до 2030 року, а за сприятливого сценарію — до 1,12 трлн рублів.
Мій погляд як аналітика: Амбіції Мінбуду виглядають реалістично, але ключовий ризик — не в технологіях, а в якості даних і готовності галузі до зміни парадигми. Успіх залежатиме не від кількості впроваджених алгоритмів, а від здатності уніфікувати інформацію та перенавчити персонал. Якщо ці бар'єри подолають, будівництво стане одним із найбільш цифровізованих секторів економіки, що неминуче позначиться і на суміжних ринках, включно з фінтехом і нерухомістю.