Корпорація Google закріпила за собою право на придбання до 58,97 млн акцій виробника чипів Marvell Technology. Цей крок став частиною розширеного партнерства з розробки ШІ-процесорів і був розкритий у звіті за формою 8-K для Комісії з цінних паперів і бірж США.

Угода — яскравий індикатор того, як фінансова архітектура ШІ-індустрії стає дедалі заплутанішою. Виробники чипів, гіперскейлери та розробники моделей переходять від простих транзакцій до складних перехресних гарантій, опціонів і спільного залучення капіталу для будівництва обчислювальної інфраструктури.

Опціон, прив'язаний до закупівель

Співпраця Google і Marvell охоплює ключові компоненти інфраструктури TPU — власних ШІ-прискорювачів Google. Йдеться про процесори для інференсу, контролери зберігання, мережеві рішення, інтерфейси пам'яті та обчислення на межі пам'яті.

Із загального пакета акцій лише близько 1,36 млн будуть розблоковані рівними частками протягом першого року. Решта варранта жорстко прив'язана до обсягу замовлень Google. Акції розбиті на 240 траншів, кожен із яких активується після того, як закупівлі принесуть Marvell додаткові $500 млн виручки. Для повної розблокировки опціону обсяг продажів має досягти $120 млрд.

Google зможе реалізувати акції за ціною $206,58 до 18 серпня 2033 року. За повного виконання варранта компанія може увійти до п'ятірки найбільших акціонерів Marvell. Ринок уже відреагував: акції Marvell зросли, а папери конкурента Broadcom подешевшали більш ніж на 5%.

Стратегічний маневр проти залежності від Nvidia

Цей крок — частина масштабної стратегії Google зі зниження залежності від прискорювачів Nvidia та скорочення вартості ШІ-обчислень. Marvell буде задіяний не лише у створенні самих TPU, а й у розробці компонентів для об'єднання величезних масивів чипів у єдині обчислювальні системи. Посилення ролі власної інфраструктури збіглося з внутрішньою перебудовою ШІ-підрозділу Google, де більше впливу отримали керівники, пов'язані з Google Cloud.

Подібні схеми стають трендом. У жовтні AMD уклала аналогічну угоду з OpenAI, що поєднує великі закупівлі процесорів із можливістю для розробника ChatGPT отримати частку у виробнику чипів.

Виробники фінансують власний попит

Ще показовіший приклад — нещодавня угода Nvidia та OpenAI. Nvidia погодилася надати гарантію до $105 млрд для дата-центру OpenAI в Огайо, який будує SB Energy (належить SoftBank). У разі дефолту OpenAI, Nvidia компенсує різницю між гарантованою вартістю та сумою від повторної оренди або продажу інфраструктури. Крім того, Nvidia інвестує $1,5 млрд у SB Energy і стане ексклюзивним постачальником обчислювальної інфраструктури.

Такі конструкції створюють незвичні ланцюжки: виробник фінансує будівництво дата-центру, який потім стає великим покупцем його ж прискорювачів. Це викликає питання про кругове фінансування, хоча керівництво Nvidia відкидає такі звинувачення.

ШІ стає капіталомісткою галуззю

Сукупні витрати найбільших технологічних компаній на ШІ цього року перевищать $730 млрд. На цьому тлі Nvidia спільно з Apollo, BlackRock, Blackstone, Brookfield, Goldman Sachs і KKR створює платформи для залучення понад $500 млрд стороннього капіталу. Сам виробник готовий надати гарантії до $125 млрд, називаючи ШІ-чипи «активами, що генерують виручку».

Приватні фонди вже почали ставитися до обчислювальної інфраструктури як до окремого класу активів. Наприклад, Apollo і Blackstone беруть участь у фінансуванні розширення потужностей Anthropic на $35 млрд із використанням обладнання Broadcom.

Професор IMD Business School Аміт Джоші зазначає, що конкурентна перевага в ШІ дедалі менше залежить від самої моделі і дедалі більше — від того, хто дешевше фінансує, будує та експлуатує інфраструктуру. Банк міжнародних розрахунків попереджає про макрофінансові ризики, особливо про непрозорі угоди та повторну заставу активів.

Мій погляд: Ми спостерігаємо фундаментальний зсув: ШІ-індустрія перетворюється із софтверної на капіталомістку, де фінансова інженерія стає такою ж конкурентною перевагою, як і алгоритми. Ці перехресні гарантії та опціони дозволяють будувати інфраструктуру швидше, але створюють взаємозалежності, які можуть стати джерелом системних ризиків за першого ж серйозного спаду.