Корпорація Google отримала право на придбання до 58,97 млн акцій виробника чипів Marvell Technology. Це ключовий елемент розширеного партнерства у сфері розробки процесорів для штучного інтелекту, розкритий у звіті за формою 8-K для Комісії з цінних паперів і бірж США.

Цей крок — яскрава ілюстрація того, як фінансова архітектура ІІ-індустрії стає дедалі складнішою та взаємопроникною. Ми спостерігаємо перехід від простих транзакцій «продавець-покупець» до багаторівневих угод, що включають гарантії, опціони на акції та спільне залучення капіталу для будівництва гігантської обчислювальної інфраструктури.

Опціон, прив'язаний до закупівель

Співпраця охоплює широкий спектр компонентів для інфраструктури TPU — власних ІІ-прискорювачів Google. Це не лише процесори для інференсу, а й контролери зберігання, мережеві рішення, інтерфейси пам'яті та технології обчислень поряд із пам'яттю. Такий комплексний підхід свідчить про глибоку інтеграцію Marvell у технологічний стек Google.

Механіка опціону вкрай цікава. Лише близько 1,36 млн акцій буде розблоковано рівними частками протягом першого року. Решта варранту жорстко прив'язана до обсягу замовлень Google: акції розбито на 240 траншів, кожен із яких активується після того, як закупівлі принесуть Marvell додаткові $500 млн виручки. Повне розблокування опціону потребуватиме сукупного обсягу продажів у $120 млрд — це демонструє масштаб довгострокових зобов'язань і планів сторін.

Google зможе реалізувати опціон за ціною $206,58 за акцію аж до 18 серпня 2033 року. У разі повної реалізації варранту технологічний гігант може стати п'ятим за величиною акціонером Marvell. Ринок позитивно сприйняв цю новину: акції Marvell зросли, тоді як папери більшого конкурента Broadcom втратили понад 5% своєї вартості.

Аналітики, зокрема Вільям Кервін із Morningstar, називають це «великою перемогою для Marvell». Однак я б не розглядав угоду як пряме витіснення Broadcom із ланцюга постачання Google. Радше ми бачимо стратегічне розширення пулу постачальників на тлі вибухового зростання потреб гіперскейлера в ІІ-потужностях. Це розумна диверсифікація ризиків.

Зниження залежності від Nvidia

Ця угода — частина масштабнішої тенденції. Найбільші технологічні корпорації активно прагнуть знизити вартість ІІ-обчислень і зменшити залежність від домінуючих прискорювачів Nvidia. Google роками розвиває власні TPU, оптимізовані для навчання та інференсу моделей. Marvell, своєю чергою, відіграє ключову роль у створенні компонентів, необхідних для об'єднання тисяч чипів у єдині обчислювальні системи.

Показово, що це відбувається на тлі внутрішньої перебудови ІІ-підрозділу Google, де посилюється вплив керівників, пов'язаних із Google Cloud. Для Marvell угода — це не просто гарантований великий замовник. Прив'язаний до витрат варрант робить Google економічно зацікавленим у зростанні капіталізації самого постачальника, створюючи унікальну синергію інтересів.

Подібні схеми, що поєднують закупівлі з пайовою участю, стають новою нормою. Згадаймо нещодавню угоду AMD з OpenAI, де розробник ChatGPT також отримав можливість стати значним акціонером виробника чипів.

Фінансування власного попиту та нові ризики

Ще показовішим прикладом є угода між Nvidia та OpenAI. Компанія Дженсена Хуанга погодилася надати гарантію на суму до $105 млрд для дата-центру OpenAI в Огайо, а також інвестувати $1,5 млрд безпосередньо в SB Energy. Це створює незвичний ланцюг: Nvidia фінансово підтримує будівництво інфраструктури, яка потім стане великим покупцем її власних прискорювачів. Хуанг відкидає звинувачення в «круговому фінансуванні», але подібні конструкції неминуче посилюють питання інвесторів про взаємозалежність ключових гравців ринку.

На цьому тлі Уолл-стріт активно підключається до фінансування ІІ-інфраструктури. Сукупні витрати на ІІ вже перевищують $730 млрд на рік, і Nvidia разом із Apollo, BlackRock та Goldman Sachs створює платформи для залучення понад $500 млрд стороннього капіталу. Приватні фонди починають розглядати обчислювальну інфраструктуру як окремий клас активів, забезпечуючи фінансування під заставу обладнання.

ІІ остаточно трансформувався з «програмної» галузі в капіталомістку індустрію. Як слушно зазначає професор Аміт Джоші, конкурентна перевага дедалі менше залежить від самої моделі та дедалі більше — від здатності дешевше фінансувати, будувати й експлуатувати інфраструктуру. Однак ці нові фінансові схеми, за всієї їхньої ефективності для прискорення будівництва, несуть у собі системні ризики. Банк міжнародних розрахунків уже попередив про макрофінансові небезпеки, пов'язані зі зростанням непрозорого боргового фінансування та потенційною повторною заставою одних і тих самих активів.

Мій погляд: ми спостерігаємо фундаментальний зсув. Технологічні гіганти перетворюються на фінансових інженерів, а виробники чипів — на заручників їхніх капітальних витрат. Ця взаємозалежність може прискорити розвиток, але створює крихку систему, де проблеми одного гравця можуть миттєво поширитися на всю екосистему.