До 2030 року половина всіх бізнес-процесів у будівництві та житлово-комунальному господарстві буде переведена на алгоритми штучного інтелекту. Такий амбітний орієнтир озвучив заступник міністра будівництва та ЖКГ Костянтин Михайлик, назвавши цей показник колосальним.
Виступаючи на пленарному засіданні форуму «Міста майбутнього» в Пермі, чиновник запропонував уявити, що кожна друга дія в галузі буде автоматизована. Йдеться не просто про цифровізацію, а про фундаментальну трансформацію підходів до управління та експлуатації.
Три платформи як фундамент цифрової ери
Для досягнення цільових показників уже визначено KPI для регіонів та федеральних органів на 2026 рік. Ключовою умовою переходу стане впровадження типових цифрових рішень і відмова від розрізнених систем на користь єдиного формату даних.
Влада планує затвердити три базові платформи. Перша охопить управління будівництвом, друга — комунальну інфраструктуру, а третя пов'яже їх із проєктом «Розумне місто». Така зв'язка дозволить уніфікувати формати даних по всій галузі, що критично важливо для навчання ІІ-моделей.
Головними перешкодами на шляху цифровізації Михайлик назвав низьку якість даних, застарілий технологічний стек віком 10–20 років і необхідність масового перекваліфікування кадрів. При цьому він спрогнозував, що вже до 2029 року прийняття управлінських рішень у секторі зміниться до невпізнанності — кожен етап будівельного циклу буде «прошитий» штучним інтелектом.
ІІ проникає в держсектор і суміжні галузі
Транспорт став ще одним напрямом, де держава робить ставку на алгоритми. Президент Володимир Путін доручив застосовувати ІІ для прогнозування попиту, оптимізації розкладів і маршрутних мереж громадського транспорту, назвавши такі інструменти способом кардинально підвищити ефективність галузі.
Опора для вітчизняних моделей — внутрішні масиви даних. Прем'єр-міністр Михайло Мішустін затвердив перелік доручень, згідно з яким дані наукових досліджень відкриють для навчання суверенних ІІ-моделей за умови надійного захисту інтелектуальних прав авторів.
Медицина залишається одним із найпоказовіших прикладів цифровізації. «Яндекс» зареєстрував компанію «Яндекс мед» для розробки медичного софту, а платформа «МосМедІІ» уже об'єднала понад дві тисячі поліклінік із 75 регіонів і опрацювала понад 16 мільйонів променевих досліджень.
З розширенням застосування технологій посилюються й вимоги до безпеки. Асоціація великих даних додала до галузевого стандарту захисту інформації вимоги до роботи з ІІ. Компанії, що входять до неї — Сбер, «Яндекс», VK, Авіто, «Ростелеком» і HeadHunter, — зобов'язалися регулярно оцінювати безпеку процесів і навчати співробітників.
Масштаб впровадження відображається і на обсязі ринку. Згідно з базовим прогнозом агентства AIANA, російський ринок штучного інтелекту зросте з 316,1 млрд рублів до 830 млрд до 2030 року, а за сприятливого сценарію — до 1,12 трлн рублів.
Мій аналіз: Заявлені плани виглядають амбітно, але реалістично за умови консолідації даних. Ключовий ризик — не технології, а людський фактор і якість інформації. Саме уніфікація форматів і створення єдиних платформ стануть тим каталізатором, який або забезпечить ривок, або загальмує весь процес. Інвесторам варто уважно стежити за компаніями, які вже працюють у цьому напрямі, — саме вони стануть бенефіціарами майбутньої цифрової революції.