Російський ринок високопродуктивних обчислень продовжує адаптуватися до нових геополітичних реалій. У фокусі уваги — успішне тестування програмно-апаратного комплексу, побудованого на восьми китайських графічних прискорювачах. Цей крок — не просто пошук заміни, а частина системної стратегії зі зниження інфраструктурних ризиків, яка, судячи з усього, стає новим стандартом для вітчизняних технологічних гігантів.

Деталі випробувань і перші результати

У межах пілотного проєкту було запущено дві моделі штучного інтелекту від MWS AI: старша Cotype Pro 3 з 27 млрд параметрів і легша Cotype Light 3 на 9 млрд параметрів. Обидві моделі орієнтовані на роботу з текстом і графікою, а також на створення ШІ-агентів. Примітно, що розробник розглядав п'ять різних варіантів китайських прискорювачів, однак конкретний чип, використаний у фінальній конфігурації, не розкривається.

Ключові показники продуктивності вселяють оптимізм. При обсязі вхідного контексту близько 27 000 токенів система генерувала першу відповідь приблизно за 8 секунд, а наступні токени видавалися з інтервалом від 111 мс, що відповідає швидкості до 9 токенів на секунду. В окремих сценаріях, за запевненнями інтегратора Rubytech, продуктивність була порівнянна з системами на базі Nvidia H100. Більше того, оптимізація драйверів і програмного середовища дала змогу збільшити продуктивність платформи у 2–2,2 раза.

Стриманий оптимізм і виклики екосистеми

Попри обнадійливі результати, повномасштабний комерційний запуск таких комплексів очікується не раніше 2027 року. І тут ключовим фактором стає не «залізо», а програмна екосистема. Перехід з архітектури Nvidia CUDA на альтернативні платформи — це процес, який може зайняти кілька місяців навіть для однієї моделі, не кажучи вже про масове впровадження.

Мій аналіз показує, що ми спостерігаємо формування багатополярного ринку прискорювачів. Великі гравці, такі як ВТБ і Ощадбанк, перебувають на різних стадіях освоєння китайських GPU, але ніхто не очікує швидкої відмови від Nvidia. Тести показують, що заявлені характеристики не завжди підтверджуються на практиці: наприклад, чип Tongxin від Shanghai Wutongshu High-Tech виявився повільнішим і за Nvidia A100, і за A40 через проблеми з сумісністю та незріле ПЗ. Водночас більш просунуті рішення, включно з Huawei Ascend, уже досягають 60–80% продуктивності H100.

Держава також підключається до процесу: Мінпромторг обговорює вимоги щодо локалізації ШІ-чипів, що може дати преференції вітчизняним виробникам під час держзакупівель. Однак, за моєю оцінкою, до формування зрілого та конкурентоспроможного ринку мине ще кілька років. Поки ж російські компанії змушені балансувати між необхідністю диверсифікації та практичними обмеженнями наявного ПЗ.