У світі криптовалют один і той самий актив майже ніколи не коштує однаково на різних майданчиках. Цей розрив — спред — і є хлібом арбітражника. Схема класична: купити дешевше на одній біржі, продати дорожче на іншій. Але диявол, як завжди, у деталях: розбіжності рідко перевищують частки відсотка і живуть лічені секунди. Поки трейдер моргне і виставить два ордери вручну, можливість уже випарується.

Платформа Arbitron створена саме для того, щоб ліквідувати цей розрив між людською реакцією та швидкістю ринку. Сервіс у реальному часі моніторить стакани та ставки фінансування на 20 біржах, а обидві сторони угоди — «ноги» — відкриває та закриває самостійно. При цьому кошти трейдера залишаються на його власних біржових рахунках, що виключає ризики, пов'язані з довірою до третьої сторони.

Чому ручний арбітраж — це лотерея

На папері стратегія виглядає бездоганно: зустрічні позиції гасять ціновий ризик, а заробіток формується зі спреду та фандингу. Однак на практиці все впирається у швидкість. Типовий міжбіржевий спред становить 0,01–0,5% і тримається секунди. Щоб стабільно заробляти на таких розривах, потрібно одночасно стежити за тисячами пар на десятках майданчиків і миттєво надсилати два ордери. Людина фізично не встигає: поки вона дивиться на цифру, стакан уже змінився.

Більше того, сирий спред, який малює будь-який сканер, — це лише вершина айсберга. До реального прибутку його з'їдають чотири фактори: тейкерські комісії на обох ногах, глибина стакана під потрібний обсяг, прослизання під час виконання та затухання самого спреду. Повний цикл двоногого арбітражу — це чотири ринкові ордери, і кожна біржа бере свою плату за цей процес.

Технології на варті прибутку

Arbitron вирішує проблему швидкості на рівні інфраструктури. Платформа підключена до кожної торгової пари на 20 біржах — це близько 10 000 стаканів одночасно. У пам'яті утримується вся книга заявок, а не лише верхня котирування, що критично важливо: на найкращій ціні часто стоїть обсяг у пару доларів, і на реальному ордері спред зникає. Сервіс розраховує ціну, за якою заявка дійсно виконається на $25, $100, $500 або $1000.

Кожен акаунт отримує виділений сервер на AWS із власною статичною IP-адресою. Регіон трейдер обирає сам: Токіо, Сінгапур, Франкфурт або Лондон. Це не примха, а необхідність. Запит до Binance з Токіо займає близько 23 мс проти 206 мс із Сінгапуру. Із сусіднього з біржею регіону запит іде 10–35 мс, а з іншого континенту — 200–500 мс. За цей час стакан ліквідного ф'ючерсу встигає оновитися повністю, і ордер приходить у книгу, якої вже немає. У вимірах команди така угода коштувала майже 0,8% прослизання — у кілька разів більше типового спреду.

Торговельне ядро написане на Rust — мові, яку обрали за відсутність раптових пауз на критичному шляху. Інтерфейс виконаний у вигляді біржового терміналу: ціна підсвічується при кожній зміні, а якщо потік даних обірвався, число тьмяніє та закреслюється.

Бектест замість красивих цифр

Головна відмінність Arbitron від звичних сканерів — підхід до відображення даних. У таблиці сканера стоїть не миттєвий спред, а результат бектесту із затримкою у 5 хвилин. Платформа проганяє останні 8 годин записаних котирувань через ту саму двопорогову стратегію, за якою працюють торгові картки. Кожен рядок — підсумок симуляції, де комісії вже вирахувані.

Тейкерську комісію сканер рахує за особистим тарифом трейдера: VIP-рівень і знижку за нативний токен можна вказати в налаштуваннях біржового ключа. Затримку бектест теж закладає: трейдер обирає інтервал 0,5, 1 або 2 секунди, і кожен сигнал рахується за найгіршою ціною за цей відрізок. Спред, що майнув на півсекунди, у звіт не потрапляє. Разом із ним відсіюється головна ілюзія арбітражних сканерів — красиві відсотки, до яких не дотягнутися.

Поруч із кожною можливістю стоїть оцінка надійності від 0 до 100: кількість закритих бектестом циклів, запас прибутку відносно комісій і добовий оборот менш ліквідної ноги. Третина бала припадає на глибину ринку, тож високий рейтинг у тонкої пари отримати важко. Усе, що нижче 50, варто вважати жовтим прапорцем.

Захист позицій: від стопа до делістингу

Спред не завжди сходиться назад, тому в картці є три запобіжники. Перший — жорсткий стоп: на заданому порозі збитку алгоритм виходить по ринку. Другий м'якший: платформа перестає відкривати нові цикли та шукає зручний момент для закриття. Третій спрацьовує за замовчуванням за 3% до ціни ліквідації.

Окремої уваги заслуговує захист від делістингу — події, небезпечнішої за будь-який стоп. Коли біржа прибирає контракт із торгів, одна нога зникає, а друга залишається в ринку без страховки. Arbitron ловить такі події в три шари: опитування офіційних API анонсів Binance, Bybit, Bitget і OKX, звірка повного списку інструментів кожні 5 хвилин і реакція на зникнення символу зі стрічки. Планові попередження біржа публікує за 3–14 днів до зняття, і платформа радить закриватися за 24–48 годин до відключення, поки в стакані ще є кому продати.

Безпека та економіка

Некастодіальна модель тримається на правах доступу. Arbitron отримує API-ключ із дозволом лише на торгівлю і прав на виведення не просить. Ключі зберігаються за схемою «конверта» з AWS KMS, кожен запис шифрується алгоритмом AES-256-GCM, і в кожного користувача свій ключ шифрування.

Модель оплати теж заслуговує на увагу. Тарифів три: Scanner за $39 на місяць відкриває дані без виконання, Trader за $99 додає виділений сервер і торгівлю (комісія — 35% від реалізованого прибутку), а Prime за $299 (готується до запуску) знижує комісію до 30% і піднімає ліміт стратегій до 50. Ключовий принцип: комісія стягується лише з прибутку. Збиток не згорає разом зі звітним періодом, а переноситься вперед. Тиждень без прибутку нічого не коштує.

Arbitron розрахований на тих, хто розуміє базові принципи ф'ючерсної торгівлі та готовий розібратися в налаштуваннях. Знадобляться стейблкоїни під обидві ноги та рахунки щонайменше на двох біржах. Рекомендований стартовий капітал — від $3000. Первинне налаштування займає від 30 хвилин до кількох годин.

Мій висновок: Arbitron — це не просто інструмент для автоматизації, а спроба впровадити інституційний підхід до роздрібної торгівлі. Упор на бектестинг, урахування реальних витрат і захист від делістингів свідчить про зріле розуміння ринку. Однак варто пам'ятати: арбітраж — це не «друкарський верстат», а висококонкурентна гонка озброєнь, де виграє той, у кого нижчі затримки та суворіший ризик-менеджмент. Платформа дає інструменти, але дисципліна та налаштування стратегії залишаються за трейдером.