Мій аналіз нового дослідження, проведеного методом «таємного покупця», показує: стейблкоїни не є панацеєю для міжнародних переказів. Центральний банк Італії провів масштабний експеримент, який ставить під сумнів головний аргумент прихильників криптовалют — економічну ефективність.
Реальні цифри: від 0,3% до 9%
Під час тестування було здійснено 200 переказів USDC за десятьма реальними маршрутами, що з'єднують Італію з Аргентиною, Бразилією, ПАР, ОАЕ та Японією. Підсумкові витрати варіювалися від 0,3% до 9% від суми — розкид колосальний. Показово, що навіть найкращі показники не гарантують стабільної переваги над традиційними каналами.
Ключова проблема — не в самому блокчейні, а в інфраструктурі навколо нього. Безпосередньо переказ по мережі коштував у середньому 0,4% від суми. Однак левова частка витрат припадала на поповнення рахунку, конвертацію валют та виведення коштів. Ці етапи, як і раніше, зав'язані на банки та біржі, які стягують комісії, порівнянні з класичними переказами.
Найбільш показовим є маршрут з ОАЕ до Італії. Через недоступність банківського переказу відправнику довелося поповнювати картку з комісією 3,8%, що роздуло підсумкову вартість до майже 9%. Для порівняння: середня світова комісія за перекази, за даними Світового банку, становить 6,4% — мета ООН у 3% до 2030 року залишається недосяжною і для стейблкоїнів.
Швидкість — не завжди перевага
У країнах з розвиненими системами миттєвих платежів, таких як бразильський Pix або європейський TIPS, стейблкоїни програють за швидкістю. Кошти доходили менш ніж за 20 хвилин, тоді як у ПАР перекази в стабільних монетах тривали один-два робочі дні — стільки ж, скільки звичайний банківський переказ.
Це дослідження руйнує наратив про те, що стейблкоїни автоматично дешевші та швидші. Технологія все ще спирається на ті ж фінансові інститути, які намагається обійти. Показовим є і порівняння з сервісом Wise: USDC виявився дешевшим лише на трьох із семи маршрутів.
Мій висновок: поки стейблкоїни не вирішать проблему «останньої милі» — інтеграції з фіатною інфраструктурою — їхня перевага залишиться ситуативною. Регуляторний тиск, включно з MiCA, лише додає витрат, але не вирішує фундаментальну проблему ліквідності на вході та виході. Ринку потрібні не нові монети, а нові мости між крипто та традиційними фінансами.