Центральний банк Італії провів масштабне емпіричне дослідження, яке ставить під сумнів один із головних наративів криптоіндустрії про те, що стейблкоїни автоматично забезпечують економію на транскордонних переказах. Результати виявилися несподіваними навіть для багатьох оптимістів ринку.
У межах експерименту, проведеного за методом «таємного покупця», аналітики регулятора відправили перекази на суму 200 USDC десятьма реальними маршрутами, що з'єднують Італію з Аргентиною, Бразилією, ПАР, ОАЕ та Японією. Підсумкові витрати на операції варіювалися від 0,3% до 9% від суми переказу — розкид, який повністю нівелює переваги блокчейну перед класичними каналами.
Ключова проблема — не блокчейн, а фіатні «шлюзи»
Сам переказ через розподілений реєстр коштував у середньому лише 0,4% від суми. Однак основні витрати виникали на периферійних етапах: поповнення рахунку на біржі, конвертація валют і виведення готівки отримувачу. Ці процеси досі прив'язані до традиційних банків і платіжних сервісів, які стягують комісії, що зводять нанівець переваги децентралізації.
Показовим є маршрут з ОАЕ до Італії, де банківський переказ відправнику виявився недоступним, і довелося використовувати кредитну картку. За її поповнення списали комісію в 3,8%, що довело загальну вартість операції майже до 9%.
При порівнянні з сервісом Wise за тими самими напрямками стейблкоїни виявилися дешевшими на трьох маршрутах, але дорожчими на чотирьох. Висновок дослідників однозначний: говорити про систематичну вигоду не доводиться. Втім, навіть у такому вигляді цифрові активи в більшості випадків обходять середню світову комісію в 6,4%, яку фіксує Світовий банк, хоча цільовий орієнтир ООН у 3% залишається недосяжним.
Регуляторний парадокс
Окремої уваги заслуговує аналіз регулювання. Європейська MiCA названа однією з найбільш опрацьованих моделей, але її жорсткість має зворотний бік: посилення правил у Японії не знизило попит на стейблкоїни, а лише повело користувачів у нерегульовані гаманці. Цей зсув ставить перед законодавцями непросте питання — як балансувати між захистом інвесторів і збереженням привабливості легальних платформ.
Мій коментар: Це дослідження — важливий сигнал для ринку. Воно показує, що інфраструктурні витрати, а не технологія, є головним гальмом для масового впровадження стейблкоїнів у грошових переказах. Поки фіатні «шлюзи» не стануть дешевшими та швидшими, криптовалюти залишатимуться нішевим інструментом, а не повноцінною альтернативою традиційним платіжним системам.