Мій аналіз свіжого звіту Банку Італії показує: всупереч очікуванням, стейблкоїни не стали панацеєю для міжнародних грошових переказів. Практичний експеримент із «таємним покупцем» за десятьма реальними маршрутами довів — економія на блокчейні часто є ілюзорною, а підсумкова вартість операцій із USDC коливається в діапазоні від 0,3% до 9% від суми.
Це серйозний удар по наративу про дешеві крипто-транзакції. Центральний банк Італії провів унікальне дослідження, протестувавши перекази по 200 USDC через реальні канали. Маршрути пов'язували Італію з Аргентиною, Бразилією, ПАР, ОАЕ та Японією. Результати виявилися неоднозначними та вкрай показовими.
Головні витрати — поза блокчейном
Ключовий висновок мого аналізу даних: сам переказ через блокчейн коштував у середньому лише 0,4% від суми. Однак основні витрати виникали на «фіатних» етапах — поповненні рахунку на біржі, конвертації валют та виведенні готівки. Саме ці операції досі проходять через традиційні банки та біржі, які стягують комісії, зводячи нанівець переваги технології.
Найбільш показовим є маршрут з ОАЕ до Італії. Банківський переказ відправнику виявився недоступним, і довелося платити кредитною карткою. Комісія за поповнення склала 3,8%, що роздуло підсумкову вартість до майже 9%. Це вище за середню світову комісію за перекази у 6,4% за даними Світового банку, хоча мета ООН — знизити цей показник до 3% до 2030 року.
Однак, якщо порівнювати з традиційними каналами по кожній країні окремо, стейблкоїни все ж виявилися дешевшими на всіх маршрутах, окрім ОАЕ. У порівнянні з сервісом Wise, USDC виграв за ціною на трьох напрямках, але програв на чотирьох. Висновок однозначний: говорити про безумовну вигоду не можна.
Швидкість впирається в інфраструктуру
Часові показники також розчарували. У Бразилії та Європі, де працюють системи миттєвих платежів Pix і TIPS, кошти доходили менш ніж за 20 хвилин. Але в ПАР, де такої інфраструктури немає, перекази в стейблкоїнах тривали один-два робочі дні — рівно стільки ж, скільки звичайний банківський переказ. Технологія повністю залежить від традиційних платіжних систем, які вона намагається обійти.
Окремо аналітики зазначили, що жорстке регулювання, як-от європейська MiCA, не знижує попит, а лише відводить користувачів у нерегульовані гаманці. У Японії посилення правил не зменшило використання стейблкоїнів, а лише змістило активність у тінь. Пом'якшення вимог до платформ може змінити цей тренд, але поки питання залишається відкритим.
Моя експертна оцінка: цей звіт — тверезний сигнал для ринку. Стейблкоїни поки що не вирішують проблему дорогих переказів, а лише переносять витрати на інші етапи ланцюжка. Доти, доки фіатні шлюзи залишаються вузьким місцем, говорити про революцію в грошових переказах передчасно. Інвесторам варто враховувати цей фактор під час оцінки потенціалу платіжних протоколів.