Один і той самий актив на різних біржах майже ніколи не коштує однаково. Різниця в котируваннях — це і є паливо для арбітражу: купив дешевше на одному майданчику, продав дорожче на іншому. Але диявол, як завжди, у деталях. Спреди рідко перевищують 0,5%, а живуть вони лічені секунди. Ручна торгівля тут програє машинам із самого старту: поки трейдер помітив розбіжність і виставив два ордери, ринок уже закрив вікно можливостей.
Платформа Arbitron автоматизує цей процес, беручи на себе моніторинг і виконання. Сервіс відстежує стакани та ставки фінансування на 20 біржах, самостійно виставляючи обидві сторони угоди — так звані «ноги». При цьому кошти залишаються на рахунках самого трейдера, що критично важливо з точки зору контролю над активами.
Чому сканери брешуть, а бектест — ні
Головна проблема класичних арбітражних скринерів — вони показують сиру різницю цін, ігноруючи витрати. Реальний прибуток з’їдають чотири фактори: тейкерські комісії на обох ногах, глибина стакана, прослизання та швидкість затухання самого спреду. Комісії порахувати нескладно, але ось глибина стакана — це пастка: на найкращій ціні часто висить обсяг у пару доларів, і при реальному ордері на $500 спред просто зникає.
Arbitron вирішує цю проблему нестандартно. Замість миттєвих котирувань сканер показує результати бектесту із затримкою в 5 хвилин. Платформа проганяє останні 8 годин записаних даних через ту саму стратегію, що використовується в реальній торгівлі, із уже вирахованими комісіями та затримкою виконання. Це відсіює головну ілюзію арбітражних скринерів — красиві відсотки, до яких неможливо дотягнутися.
Швидкість як вирішальний фактор
Інфраструктура тут продумана до дрібниць. Кожен акаунт отримує виділений сервер на AWS із власною статичною IP-адресою, а регіон трейдер обирає сам. І це не примха, а необхідність: запит до Binance з Токіо займає близько 23 мс проти 206 мс із Сінгапуру. Затримка в 200–500 мс — це повністю оновлений стакан і прослизання, яке в кілька разів перевищує типовий спред. Торговельне ядро написане на Rust, що виключає раптові паузи на критичному шляху виконання.
Захист від делістингу та чесна монетизація
Окремої уваги заслуговує система захисту від делістингу. Коли біржа знімає контракт із торгів, одна нога позиції зникає, залишаючи другу без хеджу. Arbitron відстежує такі події в три шари: офіційні API анонсів, періодична звірка повного списку інструментів та реакція на зникнення символу зі стрічки даних. Маркетмейкери йдуть із приреченого інструменту заздалегідь, розширюючи спред у 5–10 разів, тому платформа рекомендує закриватися за 24–48 годин до відключення.
Монетизація побудована на принципі «платиш, коли заробив». Комісія стягується лише з реалізованого прибутку, а збитки переносяться на майбутні періоди. Це чесна модель, яка синхронізує інтереси платформи та трейдера: сервісу невигідно показувати хибні сигнали, адже його дохід безпосередньо залежить від реального результату користувача.
Мій вердикт: Arbitron — це рідкісний приклад інфраструктурного продукту, який вирішує реальну проблему швидкості та точності в міжбіржовому арбітражі. Однак варто пам’ятати: навіть з ідеальною автоматизацією, арбітраж — це не «друкарський верстат», а конкурентна боротьба з іншими алгоритмами. Успіх тут визначає не лише технологія, а й дисципліна в налаштуванні порогів та управлінні ризиками.