Мій аналіз останніх даних Банку Італії приводить до несподіваного висновку, який суперечить популярному наративу про криптовалюти. Емпіричне дослідження, проведене регулятором із використанням методу "таємного покупця", показало: стейблкоїни, всупереч очікуванням, не забезпечують стійкої цінової переваги перед традиційними транскордонними переказами.

Під час експерименту було здійснено десять реальних грошових переказів на суму 200 USDC кожен за маршрутами, що з'єднують Італію з Аргентиною, Бразилією, ПАР, ОАЕ та Японією. Результати виявилися показовими: сукупні витрати коливалися від 0,3% до 9% від суми переказу.

Приховані витрати: комісії за конвертацію з'їдають вигоду

Ключовий висновок мого дослідження: сам переказ через блокчейн — це лише вершина айсберга. Середня вартість безпосередньо транзакції в мережі становила лише 0,4% від загальної суми. Однак левова частка витрат припадає на супутні етапи: поповнення рахунку на біржі, конвертацію валют та виведення коштів отримувачем. Саме ці операції досі зав'язані на традиційні банки та біржі, які стягують комісії, що зводять нанівець усю ефективність блокчейну.

Найбільш яскравий приклад — маршрут з ОАЕ до Італії. Через недоступність банківського переказу для відправника довелося використати кредитну картку, за поповнення якої списали комісію в 3,8%. У результаті підсумкова вартість операції сягнула майже 9%, що робить такий переказ абсолютно неконкурентоспроможним.

Для порівняння: середньосвітова комісія за грошовий переказ, за даними Світового банку, становить 6,4%. Це помітно вище цільового показника ООН у 3% до 2030 року. І хоча стейблкоїни дійсно виявилися дешевшими за традиційні канали на більшості маршрутів, їхню перевагу не можна назвати абсолютною — при порівнянні з сервісом Wise USDC виграв лише на трьох напрямках із семи, програвши на чотирьох.

Швидкість — не завжди перевага

Швидкість транзакцій також виявилася неоднорідною. Там, де працюють системи миттєвих платежів, такі як бразильська Pix або європейська TIPS, кошти надходять менш ніж за 20 хвилин. Однак у країнах без розвиненої інфраструктури, наприклад у ПАР, перекази в стейблкоїнах зайняли один-два робочі дні — рівно стільки ж, скільки й звичайний банківський переказ.

Це дослідження вкотре підтверджує мою давню позицію: стейблкоїни поки що не є повноцінною альтернативою традиційним платіжним системам. Технологія блокчейну вирішує лише частину проблеми, тоді як "вузькі місця" — онбординг та виведення фіатних коштів — залишаються в руках старої фінансової інфраструктури. Доти, поки цей розрив не буде усунено, говорити про революцію в грошових переказах передчасно. Регуляторам і розробникам варто зосередитися саме на цих аспектах, а не на популяризації самої технології.