Всупереч поширеній думці про те, що криптовалюти радикально здешевлюють транскордонні платежі, емпірична перевірка демонструє протилежне. Центральний банк Італії провів масштабне дослідження методом «таємного покупця», результати якого ставлять під сумнів цінову перевагу стейблкоїнів перед традиційними каналами. Це важливий сигнал для ринку, який звик вважати цифрові активи панацеєю від високих комісій.

Реальні цифри: від 0,3% до 9%

У межах експерименту регулятор ініціював перекази на суму 200 USD Coin (USDC) за десятьма реальними маршрутами, що з'єднують Італію з Аргентиною, Бразилією, ПАР, ОАЕ та Японією. Повні витрати на одну операцію варіювалися в діапазоні від 0,3% до 9% від суми. Такий розкид безпосередньо перетинається з цільовим орієнтиром ООН, який передбачає зниження вартості міжнародних переказів нижче 3% до 2030 року, але не гарантує його досягнення.

Аналіз п'яти ключових етапів кожної транзакції — від поповнення рахунку на біржі до видачі готівки отримувачу — виявив цікаву закономірність. Сам блокчейн-переказ виявлявся надзвичайно дешевим, становлячи в середньому лише 0,4% від загальних витрат. Однак основні затрати були пов'язані з периферійними процесами: поповненням балансу, конвертацією валют та виведенням коштів. Ці етапи досі зав'язані на традиційні банки та біржі, що зводить нанівець технологічну ефективність розподіленого реєстру.

Швидкість та порівняння з Wise

Показовим є маршрут з ОАЕ до Італії. Через недоступність банківського переказу для відправника довелося використати кредитну картку, за поповнення якої списали комісію в 3,8%, що довело підсумкову вартість майже до 9%. При цьому в країнах з розвиненою інфраструктурою миттєвих платежів, таких як бразильська мережа Pix та європейський сервіс TIPS, кошти доходили менш ніж за 20 хвилин. У ПАР, де такої інфраструктури немає, перекази в стейблкоїнах займали один-два робочі дні — рівно стільки ж, скільки й звичайний банківський переказ.

Порівняння з сервісом Wise за тими ж напрямками також не виявило явного переможця: стейблкоїни виявилися дешевшими на трьох маршрутах, але дорожчими на чотирьох. При середній світовій комісії в 6,4% (за оцінками Світового банку) цифрові активи дійсно обходять традиційні канали майже скрізь, окрім ОАЕ, однак говорити про безумовну вигоду не можна.

Особливої уваги заслуговує аналіз регуляторного впливу. Європейська модель MiCA визнана однією з найбільш опрацьованих, і після її запуску Circle залишається головним постачальником відповідних стейблкоїнів. Однак посилення правил у Японії не знизило попит, а лише повело користувачів у нерегульовані гаманці. Питання про те, чи збережеться цей зсув при пом'якшенні вимог до майданчиків, залишається відкритим для законодавців.

Мій висновок: ринок переоцінює «революційність» стейблкоїнів у платіжній сфері. Поки критична маса витрат припадає на фіатні шлюзи, говорити про радикальне здешевлення передчасно. Реальна конкуренція почнеться лише тоді, коли цифрові активи зможуть забезпечити повний цикл — від входу до виходу — без участі традиційних посередників.