У світі криптовалют укорінилася думка, що стейблкоїни — це панацея для міжнародних переказів, здатна обійти дорогих банківських посередників. Однак нещодавнє дослідження, проведене за методом «таємного покупця», демонструє, що реальність далеко не така однозначна. Центральний банк Італії провів масштабний експеримент, результати якого ставлять під сумнів головний аргумент прихильників стабільних монет — їх економічну ефективність.
У межах дослідження було здійснено десять реальних переказів на суму 200 USDC кожен за маршрутами, що з'єднують Італію з Аргентиною, Бразилією, ПАР, ОАЕ та Японією. Науковці відстежували кожен етап операції: від поповнення рахунку на біржі до видачі готівки отримувачу. Підсумки виявилися повчальними.
Основні витрати — поза блокчейном
Сукупні витрати на переказ варіювалися від 0,3% до 9% від суми. Сам блокчейн-переказ коштував у середньому лише 0,4% від загальних витрат. Однак основна частина грошей йшла на поповнення рахунку, конвертацію валют та видачу коштів. Ці етапи, як і раніше, залежать від традиційних банків і бірж, що зводить нанівець переваги децентралізованої технології.
Найпоказовішим став маршрут з ОАЕ до Італії. Банківський переказ відправнику виявився недоступним, і довелося використовувати кредитну картку. Комісія за її поповнення становила 3,8%, що довело підсумкову вартість операції майже до 9%. Водночас, порівнюючи із середньосвітовими показниками Світового банку (6,4% комісії за переказ), стейблкоїни виявилися дешевшими за традиційні канали на всіх маршрутах, окрім ОАЕ. Однак при порівнянні з сервісом Wise стейблкоїни виграли лише на трьох напрямках із семи.
Швидкість — теж не завжди перевага
Швидкість переказів також сильно відрізнялася. Там, де працюють системи миттєвих платежів, такі як бразильська Pix або європейська TIPS, кошти доходили менш ніж за 20 хвилин. А от у ПАР, де подібної інфраструктури немає, перекази в стейблкоїнах тривали один-два робочі дні — стільки ж, скільки й звичайний банківський переказ.
Результати дослідження ускладнюють картину, у якій стейблкоїни вже непомітно витісняють банківські платіжні системи. Технологія, як і раніше, спирається на ті самі установи, які намагається обійти. Це стосується й регулювання: європейська MiCA є однією з найбільш опрацьованих моделей, але посилення правил у Японії не знизило попит, а лише «повело» користувачів у нерегульовані гаманці.
Коментар експерта: Цей експеримент — відрізняльний сигнал для ринку. Стейблкоїни не є «срібною кулею» для транскордонних платежів, поки їх онбординг та офбординг залежать від традиційної фінансової інфраструктури. Справжня революція відбудеться лише тоді, коли з'являться децентралізовані та дешеві шлюзи для входу й виходу з криптовалют, інакше ми спостерігатимемо лише косметичне покращення старої системи.