Міжбіржовий арбітраж — це не про прогнозування ціни, а про отримання прибутку з різниці котирувань одного й того ж активу на різних майданчиках. Поки одна біржа оцінює монету трохи дешевше, а інша — трохи дорожче, виникає можливість: купити на першій і продати на другій. Однак на практиці все впирається у швидкість: типовий спред становить 0,01–0,5% і живе секунди. Людина фізично не встигає зреагувати на таке вікно, тому завдання лягає на алгоритми.
Як влаштована робота Arbitron
Arbitron — це платформа, яка автоматизує весь цикл міжбіржового арбітражу. Замість того щоб вручну стежити за стаканами, сервіс сканує близько 10 000 торгових пар на 20 біржах одночасно. Ключова відмінність від простих скринерів — урахування реалізованості угоди. Сира різниця котирувань — лише верхівка айсберга. Реальний прибуток з'їдають чотири фактори: тейкерські комісії на обох ногах, глибина стакана під потрібний обсяг, прослизання під час виконання та затухання самого спреду. Платформа прораховує ціну, за якою ордер дійсно виконається на $25, $100 або $1000, а не просто показує гарну цифру на екрані.
Особлива увага приділена інфраструктурі. Кожен акаунт отримує виділений сервер на AWS із власною статичною IP-адресою, а регіон трейдер обирає сам. Це критично: запит до Binance з Токіо займає близько 23 мс, тоді як із Сінгапуру — 206 мс. За цей час стакан ліквідного ф'ючерсу встигає повністю оновитися, і ордер приходить у книгу, якої вже немає. У вимірах команди така затримка коштувала майже 0,8% прослизання — у кілька разів більше за типовий спред.
Бектест замість вітрини
Окремої уваги заслуговує підхід до сканера. Замість миттєвих котирувань платформа показує результат бектесту із затримкою у 5 хвилин. Система проганяє останні 8 годин записаних даних через ту ж двопорогову стратегію, за якою працюють торгові картки. Комісії вираховуються одразу, а затримка виконання закладається за найгіршою ціною за вибраний інтервал (0,5, 1 або 2 секунди). Це відсіює головну ілюзію арбітражних скринерів — гарні відсотки, до яких неможливо дотягнутися.
Торгові картки пов'язують пару бірж, конкретну монету та два пороги спреду — на відкриття і закриття. Алгоритм відпрацьовує розбіжність у будь-який бік: якщо спред пішов угору, відкривається одна конфігурація, якщо вниз — дзеркальна. Обидві заявки надсилаються одночасно, а при частковому виконанні система або добирає обсяг, або закриває позицію. Передбачено і захист від делістингу: платформа відстежує офіційні анонси бірж, звіряє списки інструментів і реагує на зникнення символу зі стрічки.
Безпека та комісії
Модель Arbitron — некастодіальна. API-ключі зберігаються за схемою «конверта» з AWS KMS і шифруються AES-256-GCM, при цьому право на виведення коштів не запитується взагалі. Усі угоди записуються в повний журнал: ціна, обсяг, комісія, час виконання.
Тарифна сітка побудована не на обсязі торгів, а на функціональності. План Scanner за $39 на місяць відкриває дані без виконання. Trader за $99 додає виділений сервер і торгівлю за власними ключами з комісією 35% від реалізованого прибутку. Prime за $299 (готується до запуску) знижує комісію до 30% і розширює ліміти. Комісія стягується лише з прибутку, а збиток переноситься на наступні періоди — якщо ви закрили яму, нарахувань не буде.
Мій погляд: Arbitron — це спроба вирішити головну проблему арбітражу — швидкість і реалізованість — через інженерну дисципліну. Показовою є чесність в оцінці спредів: бектест з урахуванням комісій і затримок — це те, чого бракує більшості конкурентів. Однак варто пам'ятати, що арбітраж — це не «безкоштовний сир», а конкурентна гонка, де виграє не той, хто знайшов спред, а той, хто встиг його забрати раніше за інших. Починати варто з малих сум і ретельного налаштування порогів, а не з очікування миттєвого збагачення.