Триває послідовне згортання присутності Росії на ринку американського державного боргу. За підсумками червня обсяг вкладень у казначейські зобов'язання США скоротився ще на $2 млн, досягнувши позначки у $27 млн. Це чергове підтвердження того, що процес дедоларизації державних резервів, розпочатий кілька років тому, має незворотний характер.
Структура російського портфеля демонструє явний перекіс у бік довгострокових інструментів: $23 млн розміщено у довгострокових казначейських паперах проти $26 млн місяцем раніше, тоді як короткострокові зобов'язання, навпаки, показали незначне зростання — з $3 млн до $4 млн. Подібна динаміка вказує на відсутність будь-якого інтересу до нарощування позицій, навіть як тактичного ходу.
Тренд, який неможливо ігнорувати
Варто зазначити, що червневе зниження перервало двомісячну серію зростання, коли у квітні та березні показники становили $26 млн і $25 млн відповідно. Однак говорити про якийсь розворот тренду не доводиться. Нагадаю, що пік російських вкладень у держпапери США припав на 2018 рік, коли за два місяці портфель обвалився з $96 млрд до $14,9 млрд. Відтоді обсяг лише флуктує на рівні статистичної похибки.
Показово, що регулятор неодноразово наголошував: у структурі офіційних резервів казначейських зобов'язань США немає. Поточні $27 млн — це, по суті, залишкові позиції приватних інвесторів та інституційних учасників, які не мають відношення до державної політики.
Куди йдуть гроші
На тлі символічної присутності в американському боргу спостерігається чітка міграція капіталу в альтернативні активи. Наприкінці липня приватні інвестори на Московській біржі тримали понад 10,8 тонни біржового золота, додавши з початку року майже 2 тонни. Паралельно фіксується бум на фондовому ринку: вкладення фізосіб у цінні папери за липень досягли 142,9 млрд рублів, а покупки акцій зросли у 1,9 раза рік до року.
Для порівняння, найбільші держателі американського боргу — Японія ($1,16 трлн), Велика Британія ($939,9 млрд) і Китай ($633,4 млрд) — продовжують нарощувати або утримувати свої позиції. Розрив між цими гравцями та Росією вимірюється вже не мільярдами, а порядками величин.
Мій погляд: Росія остаточно закріпила статус країни, для якої американські держпапери втратили будь-яку інвестиційну привабливість. Це не просто політичний жест, а прагматичний вибір на користь активів із незалежною від Вашингтона дохідністю. Тренд на золото та внутрішній фондовий ринок лише посилюватиметься, особливо в умовах збереження геополітичної турбулентності.