У червні 2026 року російські вкладення в державні облігації США продовжили низхідний рух, скоротившись з $29 млн до $27 млн. На перший погляд, зниження на $2 млн виглядає незначним, однак це важливий маркер, що відображає довгострокову стратегію Москви щодо дистанціювання від американського боргового ринку. Примітна й структура портфеля: довгострокові казначейські папери скоротилися з $26 млн до $23 млн, тоді як короткострокові зобов'язання, навпаки, зросли з $3 млн до $4 млн. Це свідчить про те, що навіть залишкові вкладення мають радше спекулятивний і високоліквідний характер, аніж стратегічний.
Динаміка та історичний контекст
Червневе зниження перервало двомісячну тенденцію до зростання, що спостерігалася у квітні ($26 млн) та березні ($25 млн). Однак на тлі історичної ретроспективи поточні цифри виглядають лише символічними. Нагадаю, що навесні 2018 року російський портфель обвалився з $96 млрд до $14,9 млрд лише за два місяці. Це було усвідомлене рішення після посилення санкційного тиску, і відтоді регулятор послідовно дотримується політики нульового володіння американськими паперами.
Центральний банк Росії неодноразово підкреслював, що не тримає казначейських зобов'язань США. Таким чином, поточні $27 млн — це виключно кошти приватних осіб та інституційних інвесторів, які поки що зберігають залишковий інтерес до цього активу. По суті, ми спостерігаємо не політику держави, а мікроскопічну активність ринкових гравців, яка не має жодного впливу на глобальну картину.
Глобальний контекст та альтернативи
На цьому тлі цікавим є порівняння з найбільшими власниками американського боргу. Японія у червні наростила портфель до рекордних $1,16 трлн, Велика Британія утримує $939,9 млрд, а Китай — $633,4 млрд. Розрив між російською позицією та лідерами вимірюється десятками й сотнями мільярдів доларів, що остаточно закріплює статус Росії як незначного гравця на цьому ринку.
Замість доларових паперів російські інвестори все активніше звертаються до альтернативних інструментів. До кінця липня приватні особи тримали на Московській біржі понад 10,8 тонни біржового золота, а з початку року цей обсяг зріс майже на 2 тонни. Показовою є й динаміка фондового ринку: вкладення фізичних осіб у цінні папери досягли 142,9 млрд рублів, при цьому покупки акцій зросли в 1,9 раза рік до року. Це підтверджує стійкий тренд на дедоларизацію заощаджень та переорієнтацію на внутрішні активи.
Мій висновок: Скорочення російських вкладень у держпапери США — це не просто статистичний факт, а частина системного процесу перебудови інвестиційних потоків. Поки Захід зберігає долар як ключову резервну валюту, такі країни, як Росія, продовжуватимуть шукати альтернативи — від золота до національних фондових ринків. Для криптоіндустрії це додатковий сигнал: геополітична фрагментація фінансової системи відкриває нові ніші для децентралізованих активів, які не залежать від юрисдикцій і політичних рішень.