Російське законодавство у сфері штучного інтелекту готується до серйозної трансформації. Згідно з проєктом поправок до нещодавно ухваленого закону про ІІ та Цивільного кодексу, маркування зображень, аудіо та відео, створених за допомогою великих мовних моделей, може стати обов'язковим. Це принципово змінює підхід, закладений у чинній редакції, де подібні заходи мали виключно добровільний характер.
Ініціатива перебуває на стадії активного обговорення. Документ підготовлений робочою групою Ради при президенті РФ з кодифікації цивільного законодавства під керівництвом голови комітету Держдуми з державного будівництва Павла Крашенинникова. Планується, що ключові поправки будуть розглянуті вже 19 серпня на майданчику, який курує статс-секретар, заступник міністра цифрового розвитку Іван Лебедєв.
Що саме змінюється?
Ключова новела — закріплення обов'язку маркувати контент, створений «із застосуванням» нейромереж. Це формулювання є надзвичайно широким і може охоплювати навіть матеріали, які лише зазнали редагування за допомогою ІІ. При цьому поріг мінімальної частки ІІ-генерації в проєкті не встановлено, що створює підґрунтя для правової невизначеності.
Залишається відкритим і питання відповідальності: хто має ставити позначку, якщо контент створений однією особою, а поширюється іншою? Проєкт не вводить спеціальної відповідальності за відсутність маркування і не визначає орган, який контролюватиме дотримання норми. Також не прописано, чи має позначка «переживати» перенесення файлу між платформами. Великі сайти та соцмережі з аудиторією понад 500 000 російських користувачів на добу, згідно з чинною редакцією, зобов'язані лише забезпечити технічну можливість для нанесення такої позначки.
Строки набрання чинності рамковими положеннями намічені на 1 березня 2027 року, однак точні дати внесення поправок до Держдуми поки не визначені.
Аргументи проти та міжнародний контекст
В експертному середовищі ініціатива викликає серйозні заперечення. Головний тезис критиків: обов'язкове маркування не стане ефективним інструментом боротьби з дипфейками. Зловмисники продовжуватимуть використовувати зарубіжні сервіси та поширювати матеріали в обхід будь-яких вимог. Більше того, норма створить додаткові бар'єри для легальних російських ІІ-сервісів, не вирішуючи при цьому кореневу проблему.
Звертає на себе увагу і технічна неготовність. Як справедливо зазначають фахівці, у світі досі не вирішено питання про те, як гарантовано зберігати машиночитану позначку за будь-яких маніпуляцій із контентом. Введення обов'язкових вимог до того, як технологію буде відлагоджено, виглядає передчасним.
Показовим є і зарубіжний досвід. Європейський AI Act вимагає від провайдерів забезпечувати машиночитане маркування, а від розповсюджувачів дипфейків — розкривати їхнє походження. Китай пішов ще далі, впровадивши гібридну модель: сервіси ставлять як видимі, так і приховані позначки, платформи перевіряють їх, а користувачі можуть повідомляти про синтетичне походження контенту. Російське регулювання, судячи з усього, може рухатися в бік саме такої змішаної схеми.
Мій аналіз: Поки проєкт залишається сирим. Перенесення всіх суттєвих рішень у підзаконні акти та відсутність чітких технічних стандартів — це шлях до хаосу на ринку. Замість того щоб поспішати з обов'язковими нормами, регулятору варто було б спочатку запустити пілотні проєкти та відпрацювати механізм на добровільній основі. Інакше ми ризикуємо отримати закон, який не зможе захистити користувачів, але створить надмірне адміністративне навантаження на бізнес.