Маркування ШІ-контенту в Росії: обов’язковий стандарт може стати реальністю
Російська влада серйозно розглядає перехід від добровільного до обов'язкового маркування контенту, створеного за допомогою великих мовних моделей. Ця ініціатива, висунута робочою групою при президентській Раді з кодифікації цивільного законодавства, може кардинально змінити правила гри для всіх учасників цифрового ринку — від гігантів на кшталт «Яндекса» до незалежних авторів і стримерів.
Новий проєкт поправок до вже ухваленого в липні закону про ШІ та Цивільний кодекс передбачає, що зображення, аудіо- та відеоматеріали, згенеровані нейромережами, повинні містити обов'язкову позначку. Зараз ця норма має рекомендаційний характер, але, схоже, регулятори налаштовані рішуче. Ключове питання — хто саме стане відповідальним за нанесення маркування: розробник моделі, платформа-розповсюджувач чи кінцевий користувач. Поки що в тексті документа панує невизначеність, і це викликає серйозні питання в учасників ринку.
Що змінюють поправки
Формулювання «створено із застосуванням» може тлумачитися максимально широко. Під нього можуть потрапити навіть матеріали, які лише відредаговані нейромережею, а не згенеровані з нуля. При цьому мінімальна частка ШІ-контенту у творі не встановлена. Окремо не прописано, чи повинна позначка зберігатися при перенесенні файлу між платформами. Великі майданчики з добовою аудиторією понад 500 000 російських користувачів зобов'язані будуть технічно забезпечити можливість нанесення такої позначки. Стаття рамкового закону про маркування набуде чинності 1 березня 2027 року, але точні строки внесення поправок до Держдуми поки що не визначені.
Аргументи проти обов'язкової норми
В ініціативи вже з'явилися впливові критики. Основний аргумент — обов'язкове маркування не допоможе в боротьбі з дипфейками. Зловмисники продовжуватимуть використовувати закордонні сервіси та поширювати матеріали без жодних позначок. Більше того, норма може вдарити по легальних російських ШІ-сервісах, ускладнивши їх використання, але не вирішивши проблему. Питання викликає і технічна реалізованість: як зберегти машиночитану позначку при численних маніпуляціях із контентом, поки що незрозуміло.
Міжнародний досвід і позиція розробників
Показово, що російські розробники шукають орієнтири в міжнародній практиці. Китайський підхід, де сервіси додають видимі та приховані позначки, а платформи їх перевіряють, виглядає найбільш опрацьованим. Європейський AI Act також вимагає від провайдерів машиночитаного маркування, а від розповсюджувачів дипфейків — розкриття походження контенту. Експерти вважають, що Росія може піти шляхом змішаної моделі. Однак поки що проєкт залишається на стадії обговорення, і фінальний формат норми залежатиме від того, який варіант оберуть розробники поправок та уповноважене відомство.
Мій погляд: обов'язкове маркування — це неминучий крок в епоху генеративного ШІ, але поспіх тут небезпечний. Без чітких технічних стандартів і ясних правил відповідальності ми ризикуємо отримати недієвий закон, який лише створить додаткові бар'єри для бізнесу, не захистивши користувачів від дезінформації. Ринку потрібен збалансований підхід, який враховує і інтереси розробників, і потреби суспільства в прозорості.