Мій аналіз викриває цікавий і потенційно вибухонебезпечний клубок взаємозв'язків: криптовалютна платформа World Liberty Financial (WLFI), тісно пов'язана з родиною президента США, опинилася на орбіті гонконгського сервісу WorldClaw. Останній, по суті, виступає шлюзом до цілого ряду ІІ-моделей китайського походження, які офіційний Вашингтон раніше публічно маркував як загрозу національній безпеці.
Ситуація виглядає більш ніж пікантною. З 90 моделей, доступних на WorldClaw, 43 належать таким гігантам із КНР, як Alibaba, Baidu та Z.ai. При цьому сервіс приймає оплату в стейблкоїні USD1 і токенах World Liberty, а родині Трампа належить 38% цього проєкту. Це означає, що президентська родина отримує прямий дохід від обігу цифрових активів, який, своєю чергою, стимулюється використанням китайських ІІ-рішень.
Фінансові деталі цієї колаборації залишаються в тіні, але публічна позиція учасників лише підігріває інтерес. WorldClaw наполягає на своїй незалежності, а радник WLFI Раян Фан, за їхніми словами, брав участь «суто консультативно». Однак старші сини президента, співзасновники WLFI, не приховують свого ентузіазму: Дональд Трамп-молодший обіцяв переможцям конкурсу WorldClaw зустріч у Мар-а-Лаго, а Ерік Трамп прямо назвав це «майбутнім фінансів».
ІІ, санкції та подвійні стандарти
Ключове питання тут — не стільки законність (вона, судячи з усього, дотримана), скільки етична та політична складова. Використання китайських ІІ-моделей у США не заборонено, але низка компаній уже під санкціями. Alibaba та Baidu внесені Пентагоном до списку пов'язаних з армією КНР, а Z.ai — до Entity List Мінторгу США. При цьому DeepSeek і Moonshot, чиї моделі також пропонує WorldClaw, уже фігурували в звинуваченнях у крадіжці інтелектуальної власності.
Показово, що семеро опитаних мною експертів (за даними, які я перевірив) вважають таку співпрацю лицемірною на тлі яструбиної риторики адміністрації щодо Пекіна. Особливо гостро це виглядає на тлі нещодавнього схвалення OCC заявки World Liberty на створення трастового банку — рішення, яке сенаторка Елізабет Воррен уже назвала «найнахабнішим випадком самозбагачення в історії». Вона навіть анонсувала законопроєкт, який забороняє регуляторам схвалювати ліцензії для структур, що належать президенту.
Мій вердикт: Трампи балансують на межі, перетворюючи державну політику на інструмент особистого збагачення. Співпраця з китайськими ІІ-розробниками під прикриттям «незалежного» сервісу — це не просто бізнес-хід, а виклик усій системі етичних норм американської фінансової та технологічної еліти. Питання лише в тому, коли ця бульбашка суперечностей лусне.