У червні російські вкладення в американські державні облігації скоротилися до $27 млн, що на $2 млн менше порівняно з травневим показником. Це продовження низхідного тренду, який, попри короткострокові коливання, залишається стійким протягом останніх років.
Структура портфеля також зазнала змін. Довгострокові казначейські зобов'язання тепер становлять $23 млн проти $26 млн місяцем раніше, тоді як короткострокові папери, навпаки, зросли з $3 млн до $4 млн. Така динаміка вказує на перерозподіл на користь більш ліквідних інструментів, що може бути пов'язано з поточною геополітичною та макроекономічною невизначеністю.
Історичний контекст і поточна динаміка
Нагадаю, що до червневого зниження показник зростав два місяці поспіль: у квітні він становив $26 млн, у березні — $25 млн. Однак це короткочасне зростання не змінило загальної картини. З 2018 року, коли російський портфель обвалився з $96 млрд до $14,9 млрд лише за два місяці, країна послідовно скорочує присутність в американському боргу. Центральний банк Росії неодноразово заявляв, що не тримає казначейських зобов'язань США, а поточні вкладення формуються за рахунок приватних інвесторів та інституційних учасників ринку.
Перетік капіталу в альтернативні активи
Інтерес російських інвесторів до альтернативних інструментів очевидний. На кінець липня на Московській біржі приватні особи тримали понад 10,8 тонни біржового золота, а з початку року цей обсяг зріс майже на 2 тонни. Крім того, у липні фізособи вклали 142,9 млрд рублів у цінні папери на фондовому ринку, при цьому покупки акцій зросли в 1,9 раза рік до року. Це підтверджує стійкий тренд на диверсифікацію та відхід від доларових активів.
Світові держателі: хто залишається в лідерах
На тлі цих змін найбільшим держателем американського держборгу залишається Японія з портфелем у $1,16 трлн. Великобританія посідає друге місце з $939,9 млрд, а Китай замикає трійку з $633,4 млрд. На цьому тлі російський портфель виглядає символічним, а розрив із провідними кредиторами Вашингтона обчислюється сотнями мільярдів доларів.
Мій погляд: скорочення російських вкладень у трежеріс — це не просто тактичний крок, а стратегічний сигнал. В умовах посилення санкційного тиску та прагнення до фінансової автономії доларові активи стають дедалі менш привабливими для локальних інвесторів. Перетік капіталу в золото та рублеві інструменти — це довгострокова тенденція, яка лише посилюватиметься.