З 15 серпня в Москві, Підмосков'ї та низці муніципальних округів Курської області набуває чинності повна заборона на майнінг криптовалют. Це рішення кардинально змінює правила гри для всіх учасників ринку, і, як показують мої спостереження за розвитком галузі, наслідки будуть неоднаковими для різних категорій добувачів.
Три групи ризику: від домашніх ферм до операторів
Перша і наймасовіша категорія — це домашні майнери. Йдеться про тих, хто тримає дві-три установки в квартирі, на балконі, в гаражі або на дачі. Раніше така діяльність залишалася законною за умови дотримання ліміту в 6000 кВт·год на місяць. Тепер же в зазначених регіонах вона стає нелегальною в будь-якому обсязі. Саме з цим сегментом пов'язаний головний конфлікт із побутовою інфраструктурою: стара проводка в житлових будинках просто не розрахована на цілодобове навантаження промислового характеру, що створює пряму загрозу пожеж.
Друга група — офіційно зареєстровані майнери, внесені до реєстру Федеральної податкової служби та сумлінно сплачують податки. Для них нові правила означають або негайну зупинку обладнання, або його фізичне вивезення за межі заборонених територій. Це вже не просто питання рентабельності, а питання виживання бізнесу.
Третя, найменш очевидна, але найбільш постраждала категорія — оператори майнінгової інфраструктури. Це майданчики, які за плату розміщували обладнання клієнтів: так звані «майнінг-готелі», хостинг-провайдери, власники ангарів із підведеною потужністю. Для них заборона означає не призупинення одного напрямку, а повне закриття всього бізнесу на зазначеній території.
Контекст посилення: прецеденти та масштаби
Важливо розуміти, що це не поодинокий випадок. Раніше повну заборону на видобуток з 1 січня 2025 року по 15 березня 2031 року запровадили в десяти регіонах: Дагестані, Північній Осетії, Інгушетії, Чечні, Кабардино-Балкарії, Карачаєво-Черкесії, ЛНР, ДНР, Херсонській та Запорізькій областях. Пізніше обмеження поширили на південь Іркутської області, більшість районів Забайкалля та Бурятії. Причина жорсткості заходів очевидна — дефіцит потужностей в енергосистемі та масові викрадення електроенергії. Низькі побутові тарифи роблять нелегальний видобуток високорентабельним, але розподільчі мережі страждають від перевантажень та аварій.
Приховані ферми: винахідливість порушників
У міру посилення правил нелегальні ферми все частіше маскуються. У Дагестані з початку 2026 року фахівці «Россеті Північний Кавказ» виявили 52 нелегальні майданчики та вилучили 968 одиниць обладнання, а збитки електромережам перевищили 129 млн рублів. Показовим є епізод у селі Майданське, де під фальшпідлогою сховали ферму з 90 пристроїв сумарною потужністю близько 315 кВт, яка працювала в обхід комерційного обліку. Винахідливість порушників не знає меж: під Красноярськом ферму замаскували під пасіку, а в Тюменській області місцева жителька ховала криптоферму за вуликами. Дійшло до того, що в лісі під Іркутськом поліцейські знайшли 12 пристроїв під маскувальною сіткою, підключених безпосередньо до опори ЛЕП.
Мій висновок: Ця заборона — не точковий захід, а частина системної стратегії боротьби з неконтрольованим енергоспоживанням. Для легальних гравців ринку це сигнал до перегляду географії розміщення потужностей та пошуку регіонів із більш лояльним регулюванням. Домашній майнінг у столиці, найімовірніше, піде в глибоку тінь, але ризики для порушників тепер непорівнянні з потенційною вигодою.