Міністерство фінансів США представило детальний проєкт нормативних вимог, покликаний перевести положення GENIUS Act із площини законодавчих декларацій у практичну площину. Цей документ — перший крок до створення повноцінної федеральної інфраструктури для платіжних стейблкоїнів, і його значення для ринку складно переоцінити.
Суть пропозицій регулятора
Опублікований проєкт Notice of Proposed Rulemaking (NPRM) зосереджується на реалізації третього розділу закону, підписаного в липні 2025 року. Йдеться про конкретизацію того, які саме токени вважатимуться платіжними стейблкоїнами, як має відбуватися їхній випуск та обіг, а також про розмежування юрисдикції та наглядових повноважень. По суті, Мінфін зараз визначає, хто саме і на яких умовах зможе брати участь у новому режимі.
Вимоги до емітентів і резервів
Ключовий елемент GENIUS Act — жорсткі правила забезпечення. Кожен платіжний стейблкоїн має бути забезпечений резервами у співвідношенні 1:1, причому перелік допустимих активів суворо обмежений. До нього входять лише високоліквідні інструменти: готівкові долари, банківські депозити та короткострокові казначейські облігації США.
Окрім цього, закон вимагає регулярного розкриття інформації про склад резервів та проведення незалежних аудитів. Головна мета — гарантувати власникам можливість погашення монет за номіналом у будь-який момент і мінімізувати системні ризики для фінансової стабільності. Важливо підкреслити, що новий режим не передбачає державного страхування цих активів: у FDIC уже дали зрозуміти, що власники стейблкоїнів не отримають захисту, аналогічного страхуванню банківських вкладів.
Етап публічних консультацій
Опублікований документ — лише проєкт, а не фінальні правила. Мінфін відкрив збір коментарів від учасників ринку, що дає індустрії можливість скоригувати регуляторні ініціативи до їхнього набрання чинності. Це вже друга подібна ініціатива: у квітні відомство пропонувало правила, що стосуються взаємодії федерального режиму з регулюванням на рівні окремих штатів.
Варто нагадати, що строк, встановлений законом для випуску нормативної бази, минув ще 18 липня. Повноцінний запуск режиму очікується не пізніше ніж через 120 днів після публікації фінальних правил. Паралельно в Сенаті триває робота над CLARITY Act — законопроєктом про структуру ринку цифрових активів, фінальна редакція якого може мати додатковий вплив на регулювання стейблкоїнів.
Мій аналіз: Той факт, що Мінфін затягнув із публікацією правил, вказує на складність балансування між інноваціями та захистом фінансової системи. Однак запропонований підхід із жорсткими вимогами до резервів — це чіткий сигнал ринку: ера «сірих» схем із забезпеченням закінчується. У короткостроковій перспективі це може призвести до консолідації ринку, де виживуть лише емітенти з реальною ліквідністю та прозорою звітністю.