Конкуренція обрушить банківські спреди на криптовалюту в Росії: прогноз аналітиків
Російський банківський сектор готується до повноцінного виходу на ринок криптовалютних операцій, і перші кроки супроводжуватимуться завищеними спредами. Однак, як показує мій аналіз ринкових механізмів, утримати маржу на рівні 5–7% і вище в умовах здорової конкуренції не вдасться жодному гравцю. Ціноутворення визначатиметься не стільки апетитом банку до прибутку, скільки реальною вартістю ліквідності та готовністю клієнта платити за регульований контур.
Чому стартові спреди будуть високими
На етапі запуску банкам доведеться закладати в ціну значні витрати: вартість залучення ліквідності, комплаєнс-процедури, хеджування ризиків та створення нової інфраструктури. В окремих продуктах націнка може сягати кількох базисних пунктів. Це неминучий етап «обкатки» нових процесів, коли операційні витрати ще не оптимізовані.
Тим не менш, я не бачу стійких передумов для збереження спредів на рівні 5–7%. У міру виходу на ринок кількох банків та інших регульованих учасників маржа почне стрімко стискатися. Ринок, а не регулятор, формуватиме підсумкову ціну. Вона складатиметься з глобальної вартості криптоактиву, витрат на ліквідність, хеджування та інфраструктуру плюс маржі конкретного банку.
Роль регулятора та внутрішні фактори
Центральний банк Росії, судячи з усього, зосередиться на правилах доступу, складі учасників та інфраструктурі, а не на встановленні конкретних котирувань. Це означає, що націнки в різних банків можуть суттєво відрізнятися. Усередині одного банку спред залежатиме від кількості активних користувачів продукту, обсягу реальної клієнтської ліквідності та вартості ліквідності на балансі. Інфраструктурні та юридичні витрати — фактори вторинні.
Хто виграє в боротьбі за клієнта
Успіх буде на боці тих, у кого більший бюджет на маркетинг і вища готовність ризикувати заради домінування в новій економіці. Масовий клієнт сьогодні не готовий переплачувати просто за слово «банк» — рівень стресу роздрібної аудиторії з 2022 року занадто високий. Користувач погоджується на багато сценаріїв, але не на невиправдано високу вартість послуги.
Інша картина у заможних клієнтів. Великий капітал продовжує мігрувати між юрисдикціями, і за середнього чека в 3–5 млн рублів людина готова платити за швидкість, прозорість і відсутність проблем. Такий клієнт обере банк, а не «сірі» схеми, — і тут перевагу отримають ті, хто зможе запропонувати бездоганний сервіс.
Мій висновок: ринок банківських криптооперацій у Росії розвиватиметься за моделлю валютного ринку, а не адміністративно встановлених тарифів. Конкуренція неминуче стисне спреди до ринкового рівня, і виграють ті, хто вже зараз інвестує в інфраструктуру та клієнтський досвід, а не намагається отримати надприбуток на старті.