Конкуренція обрушить банківські спреди на крипторинку Росії: прогноз аналітиків
Російські банки, що виходять на ринок криптовалютних операцій, зіткнуться з неминучим тиском на маржу. На початковому етапі спреди будуть помітно вищими, ніж на класичних криптобіржах, однак утримати націнку в 5–7% і більше в умовах зростаючої конкуренції їм навряд чи вдасться. Ключовим фактором тут стане не апетит банку до надприбутку, а реальна вартість ліквідності та готовність клієнтів платити за регульований контур.
Чому спреди спочатку злетять, а потім підуть униз
На старті банки змушені закладати в ціну значні витрати: від вартості залучення ліквідності та хеджування до затрат на нову інфраструктуру та комплаєнс-процедури. В окремих продуктах націнка може сягати кількох базисних пунктів, що робить перші пропозиції дорогими для кінцевого споживача.
Однак я не бачу довгострокових підстав для збереження спредів на рівні 5–7%. Щойно на ринок вийдуть кілька великих гравців та інших регульованих учасників, маржа почне стискатися досить швидко. Ринок, а не регулятор, визначатиме підсумкову ціну. Спред формуватиметься з глобальної ціни активу, вартості ліквідності, витрат на хеджування та інфраструктуру, а також маржі конкретного банку.
Центральний банк Росії, судячи з усього, зосередиться на регулюванні правил доступу, складу учасників та інфраструктури, а не на встановленні конкретних котирувань. Тому розкид націнок між різними банками може бути суттєвим — кожен виходитиме з власної моделі ризиків і клієнтської бази.
Усередині одного банку спред залежатиме від кількості активних користувачів продукту, обсягу реальної клієнтської ліквідності та вартості балансових операцій. Вторинними факторами залишаться витрати на юридичну конструкцію та інфраструктуру.
Хто виграє в боротьбі за клієнта
Перемога дістанеться тому, у кого більший маркетинговий бюджет і вища готовність ризикувати заради домінування в новій економіці. Йдеться не лише про кваліфікованих інвесторів, а й про масовий попит.
Чим більше постачальників ліквідності та вища конкуренція між банками, тим ближчі ціни до ринкових. Цей механізм нагадує валютний ринок, а не продукт з адміністративно встановленим тарифом. Масовий клієнт сьогодні не готовий платити лише за слово «банк» — рівень стресу роздрібної аудиторії з 2022 року високий, і користувач згоден на багато сценаріїв, окрім одного — невиправдано завищеної вартості послуги.
Інша картина у заможних клієнтів. Великий капітал продовжує переміщатися між країнами, і за середнього чека в 3–5 млн рублів людина готова платити за швидкість, прозорість і відсутність проблем. Питання, кому такий клієнт віддасть перевагу — власному бухгалтеру чи російському банку, — на мою думку, риторичне.
Мій висновок: банківський криптосервіс у Росії чекає швидке охолодження маржі. Перші гравці зможуть заробити на дефіциті пропозиції, але вже через рік-два спреди наблизяться до біржових значень. Ключовою конкурентною перевагою стане не ліцензія, а швидкість і якість клієнтського досвіду.