Конкуренція обрушить банківські спреди на криптовалюту в Росії: прогноз аналітиків
Старт банківських операцій із криптовалютою в Росії супроводжуватиметься завищеними спредами, однак утримати націнку на рівні 5–7% і вище в умовах конкурентної боротьби не вдасться. До такого висновку я приходжу, аналізуючи поточну конфігурацію ринку та поведінку його ключових гравців.
На початковому етапі банки будуть змушені закладати в ціну для клієнта не стільки власне бажання заробити, скільки реальні витрати: вартість ліквідності, комплаєнс-процедури, хеджування та створення нової інфраструктури. В окремих продуктах націнка може сягати кількох базисних пунктів, що цілком зрозуміло з точки зору окупності інвестицій.
Чому спреди спочатку зростуть, а потім підуть униз
Очікую, що в перші місяці спреди будуть підвищеними — це природна реакція ринку на невизначеність і необхідність покрити операційні витрати. Однак стійкими такі цифри, як 5–7% і вище, не будуть. Щойно на ринок вийдуть кілька банків та інших регульованих учасників, маржа почне стискатися досить швидко.
Важливо розуміти: спред формує ринок, а не регулятор. Він складається з глобальної ціни криптоактиву, вартості ліквідності, хеджування, інфраструктури та маржі конкретного банку. Банк Росії, своєю чергою, регулюватиме правила доступу, склад учасників та інфраструктуру, але не встановлюватиме фіксовані котирування на купівлю та продаж. Тому в різних банків націнка може суттєво відрізнятися.
Усередині окремого банку спред залежатиме від кількості активних користувачів продукту, обсягу реальної клієнтської ліквідності в стакані та вартості ліквідності, яку сам банк змушений тримати на балансах. Інфраструктурні та юридичні витрати — фактори вторинні, хоча й значущі.
Хто виграє в боротьбі за клієнта
Переможцем у цій гонці стане той, у кого більший маркетинговий бюджет і вища готовність ризикувати заради домінуючої позиції в новій економіці. Йдеться не лише про кваліфікованих інвесторів.
Чим більше постачальників ліквідності та чим вища конкуренція між банками, тим ближчі ціни до ринкових. Механізм тут нагадує валютний ринок, а не продукт з адміністративно встановленим тарифом. Масовий клієнт за саме слово «банк» зараз платити не готовий. Це пов’язано з рівнем стресу роздрібної аудиторії з 2022 року: російський користувач згоден на багато сценаріїв, щоб закрити свою потребу, окрім одного — невиправдано високої вартості послуги.
Зовсім інша картина у заможних клієнтів. Великий капітал продовжує переміщуватися між країнами, і за середнього чека в 3–5 млн рублів людина готова платити за швидкість, прозорість і відсутність проблем. Кому такий клієнт віддасть перевагу — власному бухгалтеру чи російському банку, — питання риторичне.
Мій висновок: ринок банківських криптооперацій у Росії чекає швидке охолодження маржі. Банки, які зроблять ставку на технологічність і швидкість обслуговування великих клієнтів, а не на завищені спреди, займуть домінуюче становище вже в найближчі 12–18 місяців.