Конкуренція обрушить банківські спреди на криптовалюту в Росії: прогноз аналітиків
Старт банківських операцій із криптовалютою в Росії ознаменується завищеними спредами, однак утримати маржу на рівні 5–7% і вище в умовах конкурентної боротьби фінансовим інститутам не вдасться. Такий мій висновок, заснований на аналізі ринкових механізмів і досвіді експерта з транзакційного банкінгу та платежів Вікторії Голденберг.
Ключовий фактор ціноутворення — не апетит банку до прибутку, а вартість ліквідності та готовність клієнта переплачувати за регульований контур. На початковому етапі банки змушені закладати в ціну витрати на комплаєнс, хеджування та створення нової інфраструктури. Це неминуче призведе до того, що в окремих продуктах націнка сягатиме кількох базисних пунктів.
Чому високі спреди — тимчасове явище
Стабільними спреди в 5–7% і вище не будуть. У міру виходу на ринок кількох банків та інших регульованих гравців маржа почне стрімко стискатися. Ринок, а не регулятор, сформує підсумкову ціну. Вона складеться з глобальної вартості криптоактиву, витрат на ліквідність, хеджування та інфраструктуру, а також маржі конкретного банку.
Центральний банк Росії, як я вважаю, зосередиться на регулюванні правил доступу, складу учасників та інфраструктури, але не встановлюватиме конкретні котирування на купівлю та продаж. Це означає, що розкид націнок між різними банками може бути суттєвим. Усередині ж окремого банку спред залежатиме від кількості активних користувачів продукту, обсягу реальної клієнтської ліквідності та вартості ліквідності на балансі самого банку.
Хто переможе в гонці за клієнта
Успіх у цій новій економіці визначатиметься не лише розміром маркетингового бюджету, а й готовністю ризикувати заради домінування. Йдеться не лише про кваліфікованих інвесторів. Механізм ціноутворення нагадуватиме валютний ринок, а не продукт з адміністративно встановленим тарифом.
Масовий клієнт, як показує практика, не готовий платити за саме слово «банк». Після стресової аудиторії з 2022 року російський користувач погоджується на багато сценаріїв, щоб закрити свою потребу, окрім одного — невиправдано високої вартості послуги. Однак заможні клієнти — зовсім інша історія. Великий капітал продовжує переміщуватися між країнами, і за середнього чека в 3–5 млн рублів людина готова платити за швидкість, прозорість і відсутність проблем.
Питання, кому такий клієнт віддасть перевагу — власному бухгалтеру чи російському банку, — риторичне. Вважаю, що саме за цей сегмент розгорнеться основна боротьба, і банки, які зможуть запропонувати комплексне та надійне рішення, отримають вирішальну перевагу.
Мій експертний погляд: банківський сектор Росії стоїть на порозі структурної трансформації. Очікую, що протягом перших 12–18 місяців після запуску операцій спреди стабілізуються на рівні, порівнянному з позабіржовими угодами на класичних крипторинках, а конкуренція за великих клієнтів призведе до появи індивідуальних умов, що в підсумку зробить ринок прозорішим та ефективнішим.