Банківські спреди на криптовалюту в Росії: чому високі комісії — тимчасове явище
Вихід російських банків на ринок криптовалютних операцій неминуче призведе до перебудови ціноутворення. На початковому етапі спреди будуть помітно вищими, ніж на класичних криптобіржах, проте втримати націнку в 5–7% і більше на конкурентному ринку не вдасться. Це питання часу та кількості учасників.
Ключовий фактор, що визначає ціну для клієнта, — не стільки бажання банку заробити, скільки реальна вартість ліквідності, готовність самого клієнта платити за регульований контур і різниця зі звичними фіатними каналами переказів. Саме ці витрати й закладатимуться в підсумкову маржу.
Чому спреди спочатку будуть високими
На старті банкам доведеться компенсувати значні витрати: створення інфраструктури, забезпечення комплаєнсу, хеджування ризиків і підтримання ліквідності на балансах. В окремих продуктах націнка може сягати кількох базисних пунктів від вартості активу. Однак я не бачу передумов для стійких спредів на рівні 5–7% — щойно на ринок вийдуть кілька великих гравців, маржа почне стискатися досить швидко.
Важливо розуміти: спред формує ринок, а не регулятор. Підсумкова ціна складатиметься з глобальної ціни криптоактиву, вартості ліквідності, хеджування та інфраструктури, плюс маржі конкретного банку. Банк Росії регулюватиме передусім правила доступу, склад учасників та інфраструктуру, але жодним чином не встановлюватиме конкретні котирування на купівлю та продаж. Тому в різних банків націнка може суттєво відрізнятися.
Усередині окремого банку спред залежатиме від кількості активних користувачів продукту, обсягу реальної клієнтської ліквідності та вартості ліквідності самого банку, яку необхідно буде підтримувати в значних обсягах. Інфраструктура та юридична конструкція — вторинні фактори.
Хто виграє конкуренцію за клієнта
Перемога дістанеться тому, у кого більший маркетинговий бюджет і вища готовність ризикувати заради домінуючої позиції в новій економіці. Йдеться не лише про кваліфікованих інвесторів.
Чим більше постачальників ліквідності та чим вища конкуренція між банками, тим ближчі ціни будуть до ринкових. Механізм тут нагадує валютний ринок, а не продукт з адміністративно встановленим тарифом. Масовий клієнт зараз не готовий платити за саме слово «банк» — це пов’язано з високим рівнем стресу роздрібної аудиторії з 2022 року. Російський користувач погоджується на багато сценаріїв, щоб закрити свою потребу, але не на невиправдано високу вартість послуги.
Зовсім інша картина у заможних клієнтів. Великий капітал продовжує переміщуватися між країнами, і при середньому чеку в 3–5 млн рублів людина готова платити за швидкість, прозорість і відсутність проблем. Кому такий клієнт віддасть перевагу — власному бухгалтеру чи російському банку, — питання риторичне.
Мій висновок: банківський сегмент криптовалютних операцій у Росії чекає швидке охолодження маржі. Перші гравці зможуть заробити на незадоволеному попиті, але довгострокову перевагу отримають ті, хто вибудує ефективну модель ліквідності та зможе запропонувати клієнту чесну ціну. Ринок неминуче прийде до стиснення спредів до рівня, порівнянного з міжнародними стандартами.