Банківські спреди на криптовалюту в Росії: чому високі націнки — тимчасове явище
Старт банківських операцій із криптовалютою в Росії неминуче супроводжується завищеними спредами. На початковому етапі націнки будуть помітно вищими, ніж на класичних криптобіржах, однак утримати маржу в 5–7% і більше на конкурентному ринку банкам навряд чи вдасться. Такий мій аналіз поточної динаміки, заснований на оцінках експертів у сфері транзакційного банкінгу.
Ключовий фактор, який визначить кінцеву ціну для клієнта, — це не бажання банку заробити, а реальна вартість ліквідності. Також важливо враховувати готовність самого клієнта переплачувати за регульований контур і різницю з вартістю звичних фіатних каналів переказів.
Чому спреди спочатку будуть високими, а потім підуть униз
На старті банки будуть змушені закладати в ціну значні витрати: вартість ліквідності, комплаєнс-процедур, хеджування та створення нової інфраструктури. За окремими продуктами націнка може сягати кількох базисних пунктів. Однак я не бачу передумов для сталого збереження спредів на рівні 5–7% і вище. Щойно на ринок вийдуть кілька банків та інших регульованих учасників, маржа почне стискатися досить швидко.
Важливо розуміти: спред формуватиме ринок, а не регулятор. Він складається з глобальної ціни криптоактиву, вартості ліквідності, хеджування, інфраструктури та маржі конкретного банку. Центральний банк Росії, як я вважаю, зосередиться на регулюванні правил доступу, складу учасників та інфраструктури, а не на встановленні конкретних котирувань на купівлю та продаж. Тому в різних банків націнка може суттєво відрізнятися.
Усередині окремого банку спред залежатиме від кількості активних користувачів продукту, обсягу реальної клієнтської ліквідності та вартості ліквідності, яку банку доведеться тримати на балансах у значному обсязі. Витрати на інфраструктуру та юридичну конструкцію я б відніс до другорядних факторів.
Хто виграє в конкурентній боротьбі за клієнта
Перемога дістанеться тому, у кого більший маркетинговий бюджет і вища готовність ризикувати заради домінування в новій економіці. Йдеться не лише про кваліфікованих інвесторів — масовий клієнт теж важливий, але він поки не готовий платити за одне лише слово «банк». Це пов’язано з високим рівнем стресу роздрібної аудиторії з 2022 року: російський користувач погоджується на багато сценаріїв, щоб закрити свою потребу, окрім одного — невиправдано високої вартості послуги.
Зовсім інша картина у заможних клієнтів. Великий капітал продовжує переміщатися між країнами, і за середнього чека в 3–5 млн рублів людина готова платити за швидкість, прозорість і відсутність проблем. Питання, кому такий клієнт віддасть перевагу — власному бухгалтеру чи російському банку, — я вважаю риторичним.
Мій висновок: у короткостроковій перспективі банківські спреди виглядатимуть лякаюче високими, але це лише плата за вхід на новий ринок. Чим більше гравців з’явиться, тим швидше маржа наблизиться до ринкових рівнів. Банки, які зроблять ставку на технологічність і прозорість, а не на адміністративну націнку, займуть домінуючі позиції вже в найближчі роки.