Банківські спреди на криптовалюту в Росії: чому високі комісії приречені на падіння
Російський банківський сектор готується до запуску операцій із цифровими активами, і перші кроки на цьому шляху будуть відзначені завищеними спредами. Однак, за моєю оцінкою, утримати націнку в 5–7% і вище на конкурентному ринку банкам просто не вдасться. Питання лише в тому, як швидко ринкові механізми приведуть ціни до справедливого рівня.
Чому стартові спреди будуть високими
На початку шляху банки будуть змушені закладати у вартість суттєві витрати. Йдеться про витрати на ліквідність, комплаєнс, хеджування та створення нової інфраструктури. На перших етапах націнка може сягати кількох базисних пунктів, а в окремих продуктах — навіть перевищувати цей рівень. Це неминуча плата за вхід у нову нішу, де регуляторні вимоги створюють додаткове навантаження на баланси.
Тим не менш, я не бачу стійких передумов для довгострокового збереження таких спредів. Щойно на ринок вийдуть кілька великих гравців та інші регульовані учасники, маржа почне стискатися. Історія показує, що конкуренція у фінансовому секторі швидко коригує аномально високі комісії.
Хто диктуватиме ціни
Важливо розуміти: підсумковий спред сформує ринок, а не регулятор. Банк Росії, безумовно, контролюватиме правила доступу, склад учасників та інфраструктуру, але не встановлюватиме конкретні котирування на купівлю та продаж. Тому в різних банків націнка може суттєво відрізнятися — це залежатиме від їхньої внутрішньої ефективності та апетиту до ризику.
Ключовими факторами стануть обсяг реальної клієнтської ліквідності, вартість залучення коштів і готовність банку ризикувати заради домінування. Вторинні фактори, такі як юридична конструкція та інфраструктурні витрати, матимуть менший вплив на кінцеву ціну для клієнта.
У цьому сенсі ринок більше нагадуватиме валютний, ніж продукт із адміністративно встановленим тарифом. Чим більше постачальників ліквідності та чим вища конкуренція між банками, тим ближчі ціни будуть до ринкових.
Масовий клієнт проти великого капіталу
Роздрібний споживач поки не готовий переплачувати за слово «банк». Рівень стресу в роздрібній аудиторії з 2022 року залишається високим, і користувач погоджується на багато сценаріїв, але тільки не на невиправдано дорогу послугу. Масовий клієнт шукатиме найдешевші та найзручніші способи закрити свою потребу, і банки це вже починають усвідомлювати.
Зовсім інша картина у заможних клієнтів. Середній чек у 3–5 млн рублів — це рівень, де клієнт готовий платити за швидкість, прозорість і відсутність проблем. Великий капітал продовжує переміщатися між країнами, і питання, кому він віддасть перевагу — власному бухгалтеру чи російському банку, — риторичне. У цьому сегменті банки, які зможуть запропонувати безшовний сервіс і реальну ліквідність, отримають значну перевагу.
Мій висновок: високі спреди на старті — це тимчасовий захід, а не стратегія. Банки, які зроблять ставку на довгострокову присутність, будуть змушені знижувати націнку вже в перші місяці роботи. В іншому разі вони швидко втратять клієнтів на користь гнучкіших конкурентів, включно з криптобіржами та небанківськими провайдерами.