Конкуренція обрушить банківські спреди на криптовалюту в Росії: прогноз ринку
Російський банківський сектор готується до масштабного впровадження криптовалютних операцій, і ключовим питанням для учасників ринку стає розмір спредів. Мій аналіз показує, що на початковому етапі націнки будуть суттєво вищими, ніж на класичних криптобіржах, однак утримати їх на рівні 5–7% і більше в довгостроковій перспективі не вдасться. Ринкові механізми неминуче візьмуть гору над амбіціями кредитних організацій.
Чому стартові спреди будуть високими, але не вічними
На запуску банкам доведеться закладати в ціну значні витрати: вартість ліквідності, комплаєнс-процедури, хеджування ризиків та створення нової інфраструктури. В окремих продуктах націнка може сягати кількох базисних пунктів, що відлякає роздрібного споживача. Однак, щойно на ринок вийдуть кілька великих гравців і регульованих учасників, маржа почне стискатися з високою швидкістю.
Важливо розуміти: спред формує ринок, а не регулятор. Він складається з глобальної ціни криптоактиву, вартості ліквідності, хеджування, інфраструктурних витрат і маржі конкретного банку. Центральний банк, своєю чергою, регулюватиме правила доступу, склад учасників та інфраструктуру, але не встановлюватиме фіксовані котирування на купівлю та продаж. Це означає, що в різних банків націнка може суттєво відрізнятися, створюючи підґрунтя для арбітражу та конкуренції.
Хто виграє битву за клієнта
У цій боротьбі перемога дістанеться тим, у кого більший маркетинговий бюджет і вища готовність ризикувати заради домінування в новій економіці. Йдеться не лише про кваліфікованих інвесторів. Чим більше постачальників ліквідності та конкуренції між банками, тим ближчими будуть ціни до ринкових. Механізм нагадуватиме радше валютний ринок, ніж продукт з адміністративно встановленим тарифом.
Масовий клієнт сьогодні не готовий платити лише за слово «банк». Рівень стресу роздрібної аудиторії з 2022 року залишається високим: користувач погоджується на багато сценаріїв, щоб закрити свою потребу, але не на невиправдано високу вартість послуги. Інша картина у заможних клієнтів. Великий капітал продовжує переміщатися між країнами, і за середнього чека в 3–5 млн рублів людина готова платити за швидкість, прозорість і відсутність проблем. Питання, кому такий клієнт віддасть перевагу — власному бухгалтеру чи російському банку, — риторичне.
Мій висновок: банки, які першими вибудують ефективну модель ліквідності та не жадібнуватимуть на старті, захоплять левову частку ринку. Іншим доведеться наздоганяти, знижуючи спреди до рівня, порівнянного з глобальними біржами. В іншому разі вони ризикують залишитися лише дорогим посередником, який ринок швидко відбракує.