Гарвард заморозив продажі біткоїн-ETF: стратегічна пауза чи зміна пріоритетів?
Ендавмент-фонд Гарвардського університету, один із найбільших інституційних гравців на ринку, демонструє цікаву зміну тактики в управлінні криптоактивами. Згідно з останньою формою 13F, поданою до SEC, станом на 30 червня фонд зберіг 3,04 млн акцій біткоїн-ETF IBIT від BlackRock на суму $101,4 млн. Це рівно той самий обсяг, що й кварталом раніше, що сигналізує про повну зупинку процесу скорочення позиції.
Це рішення виглядає особливо показовим на тлі попередньої динаміки. Наприкінці 2025 року Гарвард скоротив свої вкладення в IBIT на 21%, а в першому кварталі 2026-го — ще на 43%. Два послідовні раунди розпродажів створювали враження систематичного виходу з біткоїн-експозиції, однак тепер ми бачимо явну паузу. Фонд ніби фіксує поточний рівень, не наважуючись ані нарощувати, ані повністю ліквідувати позицію.
Золото випереджає біткоїн у портфелі Гарварда
Ще примітнішим є структурний зсув у розподілі капіталу. На даний момент вкладення Гарварда в золоті біржові фонди досягли $171,2 млн, що суттєво перевищує $101,4 млн, розміщені в біткоїн-ETF. Розрив у $70 млн — це не просто цифри, а чіткий сигнал про те, що класичні захисні активи знову стають пріоритетом для консервативного інституційного капіталу.
Така дивергенція між криптовалютою та дорогоцінним металом відображає загальний тренд серед ендавмент-фондів: вони готові зберігати обмежену експозицію в біткоїні, але за посилення макроекономічної невизначеності віддають перевагу перекладанню маржинальних коштів у більш передбачувані активи. Пауза в продажах IBIT може вказувати на очікування розвороту ринкового циклу, однак без впевненості у стійкому висхідному русі Гарвард навряд чи повернеться до агресивних закупівель.
Мій аналіз: зупинка скорочення — це радше вичікувальна позиція, ніж бичачий сигнал. Гарвард, як і багато інституціоналів, балансує між страхом втраченої вигоди та ризиками корекції. Поки золото виглядає привабливішим у їхніх очах, біткоїн-ETF залишиться лише другорядним елементом диверсифікації, а не ключовим драйвером дохідності.