Банківські спреди на криптовалюту в РФ: чому високі комісії приречені на зниження
Вихід російських банків на ринок криптовалютних операцій не призведе до встановлення «грабіжницьких» комісій у довгостроковій перспективі. На старті спреди справді будуть вищими, ніж на класичних криптобіржах, однак утримати націнку в 5–7% і більше в умовах реальної конкуренції не вдасться. До такого висновку я приходжу, аналізуючи поточну динаміку та структуру майбутнього регульованого ринку.
Чому спреди спочатку зростуть, а потім підуть униз
На початковому етапі банки будуть змушені закладати в ціну значні витрати: вартість ліквідності, комплаєнс-процедури, хеджування ризиків та створення нової інфраструктури. В окремих продуктах націнка може сягати кількох базисних пунктів, що відлякає роздрібного споживача. Однак, за моєю оцінкою, такі рівні не є стійкими.
Ключовий фактор тут — ринкова конкуренція, а не адміністративне регулювання. У міру виходу на ринок кількох банків та інших піднаглядних гравців маржа почне стискатися досить швидко. Сам спред формуватиметься ринком, а не регулятором. Він складатиметься з глобальної ціни криптоактиву, вартості ліквідності, хеджування, інфраструктурних витрат та маржі конкретного банку.
Центральний банк Росії, як я очікую, зосередиться на правилах допуску, складі учасників та інфраструктурі, а не на встановленні конкретних котирувань. Це означає, що в різних банках націнка може суттєво відрізнятися, і саме це різноманіття стане драйвером конкуренції.
Хто виграє в боротьбі за клієнта
Усередині окремого банку спред залежатиме від кількості активних користувачів продукту, обсягу реальної клієнтської ліквідності та вартості ліквідності для самої кредитної організації. Інфраструктурні та юридичні аспекти відходять на другий план.
Переможе той, у кого більший маркетинговий бюджет і вища готовність ризикувати заради домінування в новій економіці. Йдеться не лише про кваліфікованих інвесторів. Чим більше постачальників ліквідності та банків-конкурентів, тим ближчі ціни будуть до ринкових. Механізм тут нагадуватиме радше валютний ринок, ніж продукт з адміністративно встановленим тарифом.
Масовий клієнт за одне лише слово «банк» переплачувати не готовий. Рівень стресу роздрібної аудиторії з 2022 року високий: російський користувач погоджується на багато сценаріїв, окрім одного — невиправдано високої вартості послуги. А ось заможні клієнти — інша історія. Великий капітал продовжує мігрувати між юрисдикціями, і за середнього чека в 3–5 млн рублів людина готова платити за швидкість, прозорість і відсутність проблем. Питання, кому такий клієнт віддасть перевагу — власному бухгалтеру чи російському банку, — риторичне.
Мій висновок: ринок швидко відсіче неефективних гравців. Банки, які зроблять ставку на завищені спреди, втратять і роздрібних, і інституційних клієнтів. Виживуть лише ті, хто запропонує адекватну ціну за регульований контур і якісний сервіс.